Christian von KampDas Ziel unserer

Christian von Kamp
Das Ziel unserer Klassenfahrt im 10. Schuljahr war London. Zu unseren Begleitern gehörte auch Herr Krüger. Wir saßen zu sechst im Zugabteil, unter uns Rüdiger, mit dem ich seit zwei Jahren befreundet war. Seine Familie war 1968 von Dortmund nach Düsseldorf gezogen. In unserer Klasse fand er anfangs kaum Anschluß, was sicher auch an seinem Äußeren lag: eine lange und dürre Gestalt, darauf ein zu groß erscheinender Kopf; das strähnige blonde Haar konnte die abstehenden Ohren nicht verdecken. Meist hielt er sich vornübergebeugt. Hinzu kam, dass er sich zunächst besonders schüchtern und schwerfällig benahm. Kurzum, er eignete sich vorzüglich für die Spötteleien seiner Mitschüler, die ihn wegen seines Aussehens den „Gaul“ nannten, und auch die Lehrer taten sich schwer, ihn in ihr Herz zu schließen. Mit großer Willensanstrengung gelang es ihm, sein Selbstbewußtsein zu stärken und von der Klasse angenommen zu werden. Schließlich wurde er ausgesprochen beliebt und war sogar in Herzensangelegenheiten und bei Streitschlichtungen als Vermittler gefragt.
Rüdiger holte seine Gitarre hervor und spielte einige bekannte Stücke, wozu er leise mit melancholischer Stimme sang. Wir anderen hatten es uns in unseren Sitzen gemütlich gemacht, unsere Beine ausgestreckt, und rauchten kräftig, auch wenn einer der Lehrer an der Abteiltür vorbeiging und uns einen tadelnden Blick zuwarf. Was scherte es uns? Wir waren jetzt ungebunden, frei! Das Reisefieber hatte uns gepackt, die freudige Erwartung des Unbekannten.
Am Abend bestiegen wir in Hoek van Holland das Fährschiff. Zwar waren Kabinen für uns reserviert, doch wer dachte schon ans Schlafen? An Deck herrschte Leben, das musste ausgekostet werden. Einer hatte eine Flasche Klaren mitgebracht, die wir uns teilten. Ob es nun am heftig schwankenden Schiff oder am Alkohol lag: Nach kurzer Zeit fühlten sich einige von uns hundeelend. Rüdiger und ich hingegen waren eher berauscht; voll Übermut stiegen wir ans Oberdeck. Der Wind wehte uns fast vom Schiff, die Gischt spritzte uns ins Gesicht; wir genossen das Anrennen gegen die Elemente, das Gefühl der Kraft und der Lebenslust. Am frühen Morgen kamen wir in Croydon an, einer Vorstadt Londons. Rüdiger und ich teilten uns dort ein Privatzimmer. Wenige Stunden später führte Herr Krüger uns durch die Metropole und erklärte die Bedeutung einiger wichtiger Baudenkmäler. Wir waren jedoch viel zu sehr mit unseren eigenen Planungen beschäftigt, als dass wir ihm aufmerksam zugehört hätten. Soll er doch reden, was kümmert uns, welcher Admiral in welchem Haus gewohnt hat und wessen Reiterstandbild dort hinten steht? Wichtiger ist doch, wo man hier preiswerte Schallplatten kaufen kann, oder wie der Flohmarkt zu erreichen ist. Am Abend besuchten wir natürlich eine Diskothek, die uns fortan als Treffpunkt dienen sollte.
Der folgende Tag stand uns zur freien Verfügung. In kleinen Gruppen streiften wir durch die Innenstadt und bestaunten das jugendliche „swinging London“: Carnaby Street, Piccadilly Circus, Oxford Street; hier traf sich die Jugend der Welt, drang Musik aus den Läden, präsentierte sich junge Mode; ich selbst kaufte mir eine lila Wildlederjacke.
„Du, sag mal, was hältst du eigentlich von der antiautoritären Erziehung?“ fragte Rüdiger mich eines abends in unserer Unterkunft, als wir gerade zu Bett gegangen waren. Er interessierte sich brennend für Kinder- und Jugendprobleme und wollte später Sozialwissenschaften studieren. In letzter Zeit hatte er eifrig mehrere Bücher über „Summerhill“ gelesen, wo die antiautoritäre Erziehung an einer größeren Kindergruppe konsequent praktiziert wurde. Endlich eröffnete sich die Möglichkeit, veraltete Strukturen und Zwänge, die bei den Kindern zu Unfreiheiten führen mußten, zu überwinden und damit auch auf das zwangsgeprägte Leben der Erwachsenen befreiend einzuwirken.

Результаты (украинский) 1:

Крістіан за КампМетою нашої поїздки класі в 10 навчальному році було Лондона. Також пан Krüger був одним з нашими товаришами. Ми сиділи Rüdiger, я був один протягом двох років із шести з нас в поїзд відсіку, серед нас. Його сім'я переїхали до Дюссельдорфа в 1968 році Дортмунд. У нашому класі, він знайшов спочатку навряд чи будь-якого підключення, що, звичайно, його поява: довгий і худий форми, яка з'являється занадто велика голова; -волокнистий світле волосся не може покрити виступаючу вуха. В основному він раз у раз нахиляється вперед. Крім того, що він спочатку дуже сором'язливим і незграбним себе. Коротше кажучи, він був відмінно підходить для знущань з його однокласниками, "кінь" назвав його через його зовнішній вигляд, і навіть викладачі зробив важко, щоб закрити його в її серце. З великим зусиллям волі вдалося зміцнити його впевненості в собі і бути прийнятим в класі. Нарешті, він був надзвичайно популярний і було запропоновано, навіть у питаннях серця і в якості посередника вирішення спорів.Rüdiger дістав гітару і грав деякі відомі твори, який він заспівав тихо меланхолік голос. Решта з нас в наших місць зробив комфортно, нас, натягнута наших ніг і копчена сильним, навіть якщо одного з вчителів у відсіку двері пройшов повз і прийняли нас до reproving вигляд. Що подбав про це нам? Ми в даний час вільні, безкоштовно! Лихоманка подорожі упакував нас, передчуттям невідомим.Увечері ми піднялися на борт у Мохалес Ван Голландії, поромі. Хоча зарезервовані кабіни для нас, але хто думав вже про сну? Життя було на палубі, це повинно було бути користувався. Один собою пляшку чітких, ми сказали нам. Чи було це тепер сильно коливаннями судно або алкоголю: через деякий час деякі з нас відчував себе нещасним собака. З іншого боку, Rüdiger і я були досить стані сп'яніння; повний зло, ми піднялися на верхню палубу. Вітер дув нам майже з корабля, спрей плеснув нам в обличчя; Ми насолоджувалися гонка елементи, почуття влади а також Жага до життя. Рано вранці ми прибули в місті Croydon, передмістя Лондона. Rüdiger і я поділився окремій кімнаті. Через кілька годин пізніше пан Krüger взяли нас у столиці і пояснив сенс деяких важливих пам'ятників. Ми були зайняті, але занадто багато з наших власних планів, ми б слухали до нього уважно. Він повинен говорити нас, якого адмірал, який залишився вдома і чиї статуя стоїть в спину, яке це має значення? Де купити тут дешеві записи, або як блошиний ринок є досягти дуже важливо. Увечері ми відвідали нічний клуб, який має Відтепер послужити місце зустрічі звичайно.Наступного дня було безкоштовно. Ми бродили міста в невеликих групах і захоплювалися Янг "розмахуючи Лондон" була: Carnaby Street, Пікаділлі, Оксфорд-стріт; Тут зустрілися молодь світу, зламав музики з магазинів, передала молодих мода; Я навіть купила purple замшеві куртки."Ви скажіть мені, оцінити анти-авторитарний освіти?" Rüdiger запитав мене одного разу ввечері в наше житло, коли ми пішли спати. Він був зацікавлений у спалювання дітей та молоді проблеми і пізніше хотів навчатися соціальних наук. Останнім часом він читав жадібно кілька книг про "Заміському", де анти-авторитарний освіти на великих груп дітей послідовно практиці. Нарешті, відкрив можливості, застарілих структур та обмеження, які змушені були дітей до Unfreiheiten для подолання і отже позитивно різні життя дорослих звільнення впливу.

Результаты (украинский) 2:

Крістіан фон Камп
Мета нашої поїздки класу в 10-му навчальному році становило Лондон. Наші товариші і пан Крюгер належав. Ми сиділи на шостому в купе поїзда, серед нас Рюдігер, з якими я дружив протягом двох років. Його сім'я переїхала в 1968 році з Дортмунда в Дюссельдорфі. У нашому класі, він був у першій ледь зв'язку, без сумніву почасти через його зовнішності: довга і тонка фігура, це занадто велика голова з'являтися; худий блондин не міг покрити відстовбурчені вуха. Невелика він залишився згорбившись. На додаток до цього було те, що він вів себе споконвічно зокрема, сором'язливий і незграбний. Коротше кажучи, він придбав в основному для глузування однокласників, що "кінь" називають його за зовнішній вигляд, а вчителі було важко включити його в своєму серці. З великим зусиллям волі він зумів зміцнити його впевненість у собі і бути прийнятим в класі. Нарешті, він був надзвичайно популярний і був затребуваний навіть у сердечних справах і у вирішенні спорів в якості посередника.
Рюдігер взяв гітару і зіграв кілька відомих частин, які він тихо співали з тугою голосом. Решта з нас зробив нас в наших місць комфортно, ноги витягнутими, і курив сильно, хоча один з учителів пройшли двері і блокових нас кинув докірливий погляд. Що звернув з нами? Тепер ми були непов'язаними, безкоштовно! Виправлена ​​помилка, подорожі охопила нас, очікування невідомого.
Увечері ми сіли на пором в Хук-ван-Холланд. Хоча номери були зарезервовані для нас, але хто думав спати? На палубі є життя, що довелося покуштувати. Один з них приніс пляшку ясно, що ми спільно. Будь то на бурхливо коливається корабель або спирт: Через деякий час, деякі з нас відчував себе нещасним. Рюдігер і я, здавалося, більше сп'яніння; повний піднесеному настрої, ми пішли на верхню палубу. Вітер дув нам майже з корабля, спрей хлюпнув нам в обличчя; ми насолоджувалися хід проти елементів, почуття сили і життєрадісності. Рано вранці ми прибули в Кройдон, передмісті Лондона. Рюдігер і я поділився окрему кімнату там. Через кілька годин пан Крюгер привів нас через місто і пояснив значення деяких важливих пам'ятників. Тим не менш, ми були занадто зайняті своїми планами, як ми уважно вислухали його. Нехай говорять про те, що ми дбаємо про, те, що Адмірал, що будинок жив і якого кінна статуя стоїть там? Що ще більш важливо, хоча, де можна купити недорогі записи тут, або блошиний ринок може бути досягнута. Увечері ми пішли на дискотеку, яка повинна була служити місцем зустрічі нас і надалі.
На наступний день був наш відпочинок. У малих групах ми бродили по місту і дивувалися молоді "розмахуючи Лондон": Carnaby Street, Пікаділлі, Оксфорд-стріт; Тут вона познайомилася з молоддю світу, прийшли з музичних магазинів, молодий моди представив себе; Я навіть купив фіолетовий піджак замшевий.
"Ви, скажіть мені, що ви думаєте насправді анти-авторитарного освіти?" Запитав Рюдігер мені один вечір в нашому готелі, як ми тільки що лягли спати. Він жваво цікавився дитячих і молодіжних проблем і хотів вчитися соціальні науки пізніше. Останнім часом він охоче читали кілька книг по "Саммерхіл", де анти-авторитарний освіту практикується систематично у великій групі дітей. Нарешті відкрив шлях до подолання застарілих структур і обмежень, які мали свинцю на дітей з відсутністю свободи і, таким чином визвольної впливу на силовий впливом дорослого життя.

Результаты (украинский) 3:

Крістіан фон острові Кемпа виникло
мета нашої поїздки в 10 класі. Шкільні роки було Лондон. Наші компаньйони також був пан Крюгером. Ми були 6 з нас у поїзді, у нас Rüdiger, з якими я дружила протягом двох років. Його сім'я 1968 від "Боруссії" до Дюссельдорфа потягнув. В нашому класі він знайшов спочатку навряд чи з'єднання, який неодмінно також на зовнішній відставання:ДОВГИЙ і посухою форми, занадто великі це непоміченим глава; кошлатого світле волосся не могла приховати відстовбурченими вухами. Як правило, він перейшов на передній перешкоджає. До всього цього додається те, що спочатку особливо соромилися і громіздка поводився. Словом, це був відмінний для насмішок видів його однокурсників догодили у нього з-за своєї появи "кінь", - сказав,А також вчителі були важко це у вашому серці. З великим зусиллям доброї волі, йому це вдалося у своїй свідомості і класу, щоб бути прийнято. Нарешті він був надзвичайно популярний і навіть у питаннях серце і вирішення спорів медіація як посередником спитала я.
Rüdiger привезли з гітарою, грав відомі твори,Що він спокійний з меланхолік голос співали. Ми були й інші ми зробили в нашому затишному місць, наші ноги розкинутими руками, копченості й сильна, навіть якщо один з викладачів в лаврі двері передали нам докір поглядом zuwarf. Що scherte її до нас? Тепер ми незв'язаних, безкоштовно! Туристична лихоманка ми мали безліч, радісні сподівання невідомого.
Увечері ми занурилася в Гук ван Голландія - переправу дивитися. Кабіна було зарезервовано для нас, але хто думав спати? На палубі тут життя було витрати. Один приніс пляшку чітких ми поділилися. Якщо це зараз на летючі судна або на алкоголь був: через короткий час відчув деякі з нас собак страждань.Rüdiger і я з іншого боку було досить п'яним; повністю гордість ми піднялися на вершину профнастилу. Вітер нам майже з судна, лак наноситься на обличчя з нами; ми мали anrennen проти елементів, відчуття влади і любові до життя. Рано вранці ми приїхали в екзаменатором кембриджських іспитів, передмістя Лондона. Rüdiger і я розповіла нам було приватна кімната.Через кілька годин, пан Крюгером нам через мегаполісу, пояснив важливість деякі з важливих пам'яток. Але ми були занадто зайняті власними планує, що ми мали вслухався в нього. Він повинен говорити, що нас турбує, що адмірал в будинку жив і чиї статуя назад? Важливо,Де можна купити дешево записи, або як блошиного ринку може бути досягнута. Увечері ми побували на дискотеці, звичайно, що нам слід відтепер можна використовувати як meeting Point.
наступного дня був доступними безкоштовно. У малих групах ми торкнулися до центру міста, і милуватися молоді "Свінг Лондон': Карнабі-стріт, вулиці Пікаділлі цирку Oxford;Тут вона зустрілася з молоддю всього світу, я закликаю музику з навантаження, представився молодий моди, я навіть купили мені бузку піджака замшевих.
'ви, скажіть, що ви думаєте про анти-авторитарного виховання? ", - запитала Rüdiger мені вечора у нашому готелі, так само, як ми пішли до ліжка.Він був зацікавлений у спалювання для дітей та молоді та хотіла стати соціальних наук навчання. В останній раз він охоче кілька книг про 'Summerhill' читайте, де анти-авторитарного освіти на більшу групу дітей практикувалася послідовно. Нарешті відкриває можливість, застарілих структур і обмеження,Абонентам передплаченого зв'язку одиниць у дітей, щоб подолати і таким чином також змусила рельєфний доросле життя визвольної впливу.