Ich hol' die Leute aus dem Alltagst

Ich hol' die Leute aus dem Alltagstrott
Das Wetter ist feucht und kalt. Auf dem Rathausmarkt in Hamburg interessieren sich nur wenige Leute für Gabriela. Sie wartet nicht auf Zuschauer sondern packt sofort ihre Sachen aus und beginnt ihre Vorstellung: Sie zieht mit ihren Fingern einen imaginären Brief aus einem Umschlag. Den Umschlag tut sie in einen Papierkorb. Der ist wirklich da. Sie liest den Brief vielleicht eine Minute, dann fällt er auf den Boden, und Gabriela beginnt zu weinen. Den Leuten gefällt das Pantomimenspiel. Nur ein älterer Herr mit Bart regt sich auf. „Das ist doch Unsinn! So etwas müsste man verbieten". Früher hat sich Gabriela über solche Leute geärgert, heute kann sie darüber lachen. Sie meint: „Die meisten Leute freuen sich über mein Spiel und sind zufrieden". Nach der Vorstellung sammelt sie mit ihrem Hut Geld: 5 Euro und 36 Cent hat sie verdient, nicht schlecht. „Wenn ich regelmäßig spiele und das Wetter gut ist, geht es mir ganz gut". Ihre Kollegen machen Asphaltkunst nur in ihrer Freizeit. Für Gabriela ist Straßenpantomimin ein richtiger Beruf.
Gabrielas Asphaltkarriere hat mit Helmut angefangen. Sie war 19, er war 25 und Straßenmusikant. Ihr hat besonders das freie Leben von Helmut gefallen, und sie ist mit ihm von Stadt zu Stadt gezogen. Zuerst hat Gabriela für Helmut nur Geld gesammelt. Dann hat sie auch auf der Straße getanzt. Nach einem Krach mit Helmut hat sie dann in einem Schnellkurs Pantomimin gelernt und ist, vor sechs Monaten Straßenkünstlerin geworden. Die günstigen Plätze sind Fußgän¬gerzonen, Ladenpassagen und Einkaufszentren. „Hier denken die Leute nur an den Einkauf, aber bestimmt nicht an mich. Ich hol ' sie ein bisschen aus dem All¬tagstrott", erzählt sie. Das kann Gabriela wirklich: Viele bleiben stehen, ruhen sich aus, vergessen den Alltag.
Leider ist Straßentheater auf einigen Plätzen schon verboten, denn die Ge-schäftsleute beschweren sich über die Straßenkünstler. Oft verbieten dann die Städte die Straßenkunst.
Auch wenn die ineisten Leute uns mögen, denken viele doch an Vagabunden und Nichtstuer. Sie interessieren sich für mein Spiel und wollen manchmal auch mit mir darüber sprechen, aber selten möchte jemand mich kennenlernen oder mehr über mich wissen".
Gabrielas Leben ist sehr unruhig. Das weiß sie auch: „Manchmal habe ich richtig Angst, den Boden unter den Füßen zu verlieren", erzählt sie uns. Trotz-dem findet sie diesen Beruf phantastisch; sie möchte keinen anderen.
 




L

Результаты (украинский) 1:

Я отримую людей з коліїПогода є мокрій і холодно. Лише кілька людей, Габріела зацікавлена на Ратушної площі в Гамбурзі. Не чекає глядачів, але тепер розпаковує її речі і починається її виконанні: вона рухається її пальці уявних лист з конвертом. Вона робить конверт recycle bin. Він є дійсно існує. Вона читає листа, може бути, за хвилину а потім він падає на землю, Габріела починає плакати. Людям подобається пантоміми Гра. Тільки немолодого джентльмена з бородою отримує засмучений. "Це нісенітниця! Ви повинні були б заборонити такі речі". Раніше Габріела дратувало про таких людей, сьогодні вона може сміятися про це. Вона говорить: «більшість людей раді про мою гру і задоволені». Після виступу, вона збирає гроші з її капелюх: вона не заслуговують того, 5 євро і 36 центів. "Якщо я граю регулярно, а погода добре, я добре повністю". Її колеги зробити асфальт мистецтва тільки у вільний час. Габріела вулиці MIME-це реальний професію.Габріела асфальт кар'єра почалася з Helmut. Вона була 19, він був 25 і вуличні музиканти. Особливо вільного життя, Гельмут любив її, і вона переїхала з ним з міста в місто. По-перше, Габріела для Гельмут зібрав тільки гроші. Потім вона танцювала на вулиці. Потім вона дізнався MIME в прискореного курсу з Гельмут після збою і півроку вуличний артист стала. Дешеві місця є Fußgän¬gerzonen, магазин аркади і торгових центрів. "Тут люди думають тільки покупки, але не мене. Я отримую за неї трохи від на all¬tagstrott ", говорить вона. Це дійсно може бути Габріели: багато зупинити, відпочити, забути повсякденних турбот.На жаль, вуличного театру в деяких місцях вже заборонено, оскільки GE schäftsleute скаржитися з вуличними артистами. Часто містах потім забороняють вуличного мистецтва.Навіть якщо люди ineisten, як ми, думаю, що багато телебачення і шезлонгами. Ви зацікавлені в мою гру і хочете поговорити зі мною про це іноді, але рідко хтось отримає знає мене, або дізнатися більше про мене".Габріела життя є млявою. Вона також знає, що: "Іноді я боюся втратить ґрунт під ногами правильно", вона говорить нам. Незважаючи на - де цієї професії є фантастичний; Вона хоче більше ніхто. L

Результаты (украинский) 2:

Я отримаю людей з щоденної рутинної
Погода холодна і волога. Лише деякі люди зацікавлені в Rathausmarkt в Гамбурзі для Gabriela. Не чекайте, для глядачів, але негайно упаковує валізи і починає свою ідею: вона тягне пальці уявну лист з конверта. Конверт вона робить в сміттєву корзину. ІС дійсно є. Вона читає лист, можливо, хвилину, потім він падає на землю, і Габріела починає плакати. Такі люди, як пантоміма. Тільки літній джентльмен з бородою засмучений. "Це нонсенс! Щось доведеться заборонити "Раніше, Габріела дратує з такими людьми, тепер вони можуть сміятися над цим, ви сказав: .." Більшість людей щасливі про свою гру і задоволені ". Після презентації вона збирає з капелюхом грошей: 5 євро і 36 центів вони заробили, не погано. "Коли я регулярно грати, і погода гарна, я відчуваю себе дуже добре." Ваші колеги роблять асфальт мистецтво тільки у вільний час. Для Габріела Straßenpantomimin реальна професія.
Gabrielas Асфальт кар'єра почалася з Helmut. Вона була 19 років, він був 25 і вуличний музикант. Мій улюблений зокрема вільне життя Гельмута, і вона переїхала з ним з міста в місто. По-перше Габріела зібрав тільки гроші на Helmut. Вона також танцювала на вулиці. Після скандалу з Helmut вона тоді в дізнався прискорений курс Pantomimin і став вуличний художник шість місяців тому. Дешеві сидіння Fußgän¬gerzonen, торгові ряди і центри. "Тут люди думають тільки про покупок, але, звичайно, не до мене. Я дам тобі трохи з космосу ¬tagstrott ", говорить вона. Це дійсно може Габріела :. Багато залишаються, решта з, забути повсякденну
життя, на жаль, вуличний театр вже заборонені в деяких місцях, бо бізнесмени Ge скаржаться на вуличних художників. Часто те заборонити містах вуличного мистецтва.
Незважаючи на те, ineisten люди подібні до нас, багато хто дотепер думаю, що бомжів і нероб. Зацікавлені в моїй грі, а іноді і хочете поговорити зі мною про це, але рідко хтось хоче, щоб зустрітися зі мною чи дізнатися більше про мене.
"Габріела в життя дуже неспокійна, вона це знає." Іноді я дійсно боюся, земля під їх втрати ноги ", каже вона з нами. Виклик, який вона знаходить цю професію фантастичний; вони не хочуть будь інший. л
 

Результаты (украинский) 3:

Я отримую від щоденної рутини
погода вологою і холодною. В ратуші, ринку Гамбурга цікавлять лише кілька людей для Габріела. Це не чекати глядачі, а відразу захоплює Ваш речі і починається вашої презентації, ви бажаєте пересунути пальці з уявній лист від конверта. Чи є в конверт у папку видалених елементів. Це дійсно там.Про це йдеться у листі вона може на хвилину, потім вона опускається на землю і Габріела починає плакати. Люди, як ідея пантоміми гри. Тільки літній чоловік з бородою напрошується сама собою. 'Але це нісенітниця! Це те, що вам довелося заборонити". Останні пішов Габріела на таких людей роздратовано, сьогодні ви можете сміятися. Він говорить:'Більшість людей задоволені моєю грою і задоволені". Після презентації, вони збирають гроші допомогою ваший капелюх: 5 євро і 36 копійок - це заслуговує, непогано. 'Якщо я регулярно ігри, а погода гарна, це досить добре зі мною". Ваші колеги зробити асфальт мистецтво лише у вільний від роботи час. Для Габріела, дороги фантом Imin справжню професію.
Габріела на асфальті кар'єру почав з Гельмут. Вона була 19, він був 25 та вулиці музиканта. Це особливо вільного життя Гельмут впала, а саме з ним від міста до міста. Перше, Габріела для Гельмут лише зібрані кошти. Потім вона також танцювали на вулиці. Після сварки з Гельмут Ленса - це короткий курс фантом Imin дізналася,,Півроку тому став вуличний художник. Сприятливих місць Fussgan дивовижними "Герц додаткових компонентів, торгово-розважальні центри, торгово-розважальні центри. "Ось тут, у людей думати тільки про покупку, але напевно не зі мною. Я трохи ' від весь день помелу", каже вона. Це може дійсно: багато залишаються Габріела, розслабитись, забути про повсякденні.
На жаль, у вуличного театру в деяких місцях вже заборонені, тому що ділові люди скаржаться на вуличних артистів. Часто заборонити тоді в містах мистецтво вулиці
навіть якщо більшість inei людей, як нам, але багато хто Land Rover і не двері. Ви зацікавлені в мою гру, і іноді також хоче розмовляти з мене,Але рідко коли хтось хоче потрапити у мене знаєте або дізнатися більше про мене. "
Габріела життя дуже непосидючим. Білий: 'Іноді я дійсно побоюються, що грунт під ногами втрачати", говорить нам. Незважаючи на знаходить цю професію - фантастичний і було б, як ніхто інший.





L