Jetzt bin ich viel glücklicher!Das

Jetzt bin ich viel glücklicher!
Das war Rüdiger Maaß vor drei Jahren. Da hatte er noch seine Bäckerei mit Cafe in Hamburg. Er hatte seine Arbeit er hatte viel Geld, er hatte eine attraktive Frau, eine Stadtwohnung mit Blick auf die Binnenalster und einen teuren Sportwagen. Und heute? Heute lebt er in einem Dorf in Ostfriesland. Er hat nur wenig Geld, den Sportwagen hat er verkauft, er lebt allein. Was ist passiert? Unsere Mitarbeiterin Paula Diebel hat mit ihm gesprochen.

Paula Diebel: Herr Maaß, Sie waren in Hamburg sehr erfolgreich. Sie haben phantastisch verdient, Ihr Cafe war bekannt und immer gut besucht, auch in Ihrer Bäckerei waren immer Kunden. Warum sind Sie jetzt hier?

Rüdiger Maaß: Es war eigentlich ein Zufall. Ich habe das Bauernhaus hier geerbt, von einer Tante. Ich habe einen Brief vom Notar bekommen, und in dem Moment habe ich gewußt: das Leben in der Stadt ist nichts für mich. Die Bäckerei und das Cafe, die Arbeit, der Streß jeden Tag - das alles war ganz falsch.

P.D.: Und bevor Sie das Haus geerbt haben - waren Sie da noch zufrieden?

Rüdiger Maaß: Ich habe eigentlich nie über mein Leben nachgedacht. Ich habe immer gedacht, es muß so sein. Morgens um vier hat der Wecker geklingelt, da bin ich aufgestanden, jeden Tag, auch Samstag und Sonntag. Feierabend war erst um 19 Uhr, und meine Arbeitswoche hatte sieben Tage. Ich hatte eigentlich überhaupt keine Freizeit.

P.D.: Und was hat Ihre Frau dazu gesagt?

Rüdiger Maaß: Ihr hat das überhaupt nicht gefallen. Sie hat immer wieder zu mir gesagt: "Irgendwann reicht es mir, dann gehe ich weg." Ich habe immer gedacht, sie sagt das nur so, und dann war sie plötzlich wirklich weg.

P.D.: Und was haben Sie da gemacht?

Rüdiger Maaß: Nicht viel. Wir haben noch ein paarmal telefoniert. Dann haben auch meine Probleme mit der Gesundheit angefangen. Magenschmerzen, Kopfschmerzen, Schlafstörungen. Ich habe immer mehr Medikamente genommen. Zum Schluß bin ich nur noch mit Schlafmitteln eingeschlafen.

P.D.: Und dieses Haus hier hat dann alles verändert?

Rüdiger Maaß: Ja. Verrückt, nicht? Aber ich habe sofort gewußt: "Das ist es! Das ist meine Chance!" Die Bäckerei und das Cafe habe ich einfach verkauft. Es geht mir jetzt sehr viel besser, ich bin zufriedener und gesünder. Die Luft hier ist viel sauberer als in Hamburg.

P.D.: Und das Geld reicht Ihnen?

Rüdiger Maaß: Ja, es reicht. Ich lebe hier sehr billig. Ich brauche fast nichts, nur manchmal ein Buch oder eine Schallplatte. Ich habe nicht einmal ein Telefon im Haus. Und die Garage ist leer, ich fahre nur noch mit dem Fahrrad. "Schnell, schneller, am schnellsten" das ist vorbei. Mein Motto heute heißt: "Nur kein Streß!"

P.D.: Was haben Ihre Freunde gesagt zu Ihrem Umzug aufs Land?

Rüdiger Maaß: Na ja, die meisten können das nicht verstehen. "Bäcker-Bauer" nennen sie mich. Aber das ist mir egal. Ich bin übrigens kein Bauer. Meine Tante hatte schon lange keine Kühe mehr, nur noch ein paar Hühner und einen Hund, und die habe ich behalten. Zwei Schafe habe ich auch, und ein Pferd; das mag ich am liebsten.

P.D.: Ist Ihnen nie langweilig, so allein hier?

Rüdiger Maaß: Nein, Langeweile kenne ich nicht. Mit dem Garten und den Tieren habe ich von März bis Oktober immer eine Beschäftigung. Und ich habe Freunde hier. Allein war ich früher, in Hamburg - hier nicht!

Результаты (украинский) 1:

Теперь я гораздо счастливее! Rüdiger Maaß было три года назад. Он использовал все еще ​​его пекарни с кафе в Гамбурге. Он имел свою работу ему много денег, он имел привлекательные жена, городской квартиры с видом на озеро Альстер и дорогих спортивный автомобиль. И сегодня ? он живет в деревне в Нижней Саксонии, Германия. он мало денег, он продал спортивный автомобиль, он живет в одиночестве. Что случилось? Наш коллега, Паула Diebel не говорил с ним. Паула Diebel: Г-н Maaß, вы были очень успешными в Гамбурге. Вы заслуживаете фантастического, ваше кафе хорошо известны и всегда хорошо присутствовали, также был в ваш пекарни всегда клиентами. Почему ты здесь сейчас? Rüdiger Maaß: Совпадение было на самом деле. Я унаследовал дом здесь за тетка. Я получил письмо от нотариуса и на данный момент я знал: жизнь в городе это не для меня. Пекарня и кафе, работы, Streß каждый день - это было все не так. П. д ...: И прежде чем вы унаследовали дома вы там были счастливы? Rüdiger Maaß: никогда на самом деле я думал о моей жизни. Я всегда думал, что так и должно быть. Утром в четыре, раздался сигнал тревоги, потому что я встал ежедневно, также субботу и воскресенье. Вовремя закрывайтесь было только в 7:00, и мой рабочий неделю было семь дней. Я на самом деле никогда не досуг. П. д ...: И то, что сказал, чтобы ваша жена? Rüdiger Maaß: не любил вообще ее. Она всегда говорили мне: "в какой-то момент я имел достаточно, то я оставляю". Я всегда думал, что она говорит, что только таким образом, а потом она пошла вдруг действительно. П. д ...: И то, что ты сделал там? Rüdiger Maaß: Не так много. Мы говорили на телефоне несколько раз. Затем также мои проблемы со здоровьем начали. Боль в животе, головная боль, бессонница. Я взял все больше и более лекарственных средств. Наконец, я заснул, только из снотворного. П. д ...: И этот дом здесь все изменилось, потом? Rüdiger Maaß: да. Безумный, нет? Но я знал, незамедлительно: "вот-вот! Это мой шанс!" Я только что продал пекарня и кафе. Сейчас очень много я чувствую себя лучше, я счастливее и здоровее. Здесь воздух намного чище, чем в Гамбурге. П. д ...: И достаточно денег для вас? Rüdiger Maaß: Да, этого достаточно. Я здесь живут очень дешево. Я необходимо почти ничего, только иногда книгу или записи. Я даже не по телефону в доме. И гараж пустая, я буду с велосипедом. "быстро, быстрее, быстро" что он уже завершился. Сегодня это мой девиз: "Только не Streß!" П. д ...: ваши друзья что-то сказать об их движется в страну? Rüdiger Maaß: Ну, большинство не могут понять. "Бейкер фермер" они называют меня. Но я не волнует. Я не фермером, кстати. Моя тетя было не коров, давно, я сохранил несколько кур и собака и на. Также, у меня есть два овец и лошадь; я, как лучше. П. д .: Никогда не скучно, таким одиноким здесь? Rüdiger Maaß: не знаю ни, скука. С сада и животных, я всегда занятости с марта по октябрь. И у меня есть друзья здесь. Только я был раньше, Гамбург - здесь!

Результаты (украинский) 2:

Тепер я набагато щасливішим!
Це було Рюдігер Маасс три роки тому. Він до сих пір мав свою пекарню і кафе в Гамбурзі . У нього була робота у нього було багато грошей, у нього була привабливою жінкою, міської квартири з видом на Альстер і дорогий спортивний автомобіль . ? А тепер він живе в селі в Східній Фрісландії. він має дуже мало грошей, він продав спортивний автомобіль, він живе один. Що трапилося? Наш колега Пола Diebel говорив з ним. Paula Diebel: Г - н Маас, ви . були в Гамбурзі великим успіхом . у вас є фантастична заслуговує вашого кафе було відомо і завжди присутнє, навіть в вашому хлібопекарське завжди були клієнти Чому ви тут зараз? Рюдігер Маасс: Це було на самому ділі збіг. Я успадкував будинок тут . від тітки я отримав лист від нотаріуса, і в той момент я знав: життя в місті немає нічого для мене . пекарню і кафе, робота, стрес щодня - все це було дуже неправильно. PD: І перш ніж ви успадкували будинок - ви були задоволені ще . Рюдігер Маасс: я ніколи не думав про своє життя . я завжди думав , що це повинно бути так вранці о четвертій годині задзвонив будильник, я встав ., кожен день, включаючи суботу та неділю . час закриття було тільки о 19 годині, і моя робочий тиждень було сім днів я на самому ділі не було вільного часу. PD: а що ваша дружина про це? Рюдігер Маасс: мій не впав. вона неодноразово говорив мені: "в який - то момент це досить для мене, то я йду." я завжди думав, що вона говорить , що єдиний спосіб, а потім раптом вона дійсно пішла. PD: і що ви там робили? Rüdiger Maaß . Чи не так багато . ми до сих пір дзвонили пару раз тоді почалися мої проблеми зі здоров'ям . болі в животі, головний біль, сон. я взяв всі більше і більше ліків. в кінці кінців я заснув тільки зі снодійним . PD: і цей будинок тут то все змінюється? Рюдігер Маасс :. Так ? Божевільний, немає Але я відразу зрозумів: "Ось воно! ! Це мій шанс " Пекарня та кафе я тільки що продав . . Це я тепер набагато краще, я щасливіше і здоровіше повітря набагато чистіше , ніж в Гамбурзі . PD: А гроші у вас досить Рюдігер Маасс Так, це досить. я живу тут дуже дешево. мені не потрібно майже нічого, тільки іноді книги або записи. я навіть не телефон в будинку. і гараж порожній, я тільки їздити на велосипеді. "Швидкий , швидше, самий швидкий " , що все скінчено. Мій девіз сьогодні немає:« тільки без стресу " PD: що ваші друзі говорять про свій рух в країні ? Рюдігер Маасс:. Ну, більшість з них може не зрозуміти " пекар Бауер "вони називають мене. Але я не дбаю. у всякому разі, я не фермер. Моя тітка вже давно перестала корів, тільки кілька курей і собаку, і я зберіг. Два овець у мене є, і кінь; . Мені подобається кращий PD: Якщо ви ніколи не набридне, так самотньо тут? Рюдігер Маасс: немає, нудьга я не знаю. з садом і тварини у мене є з березня по жовтень завжди робота . і у мене є тут друзі . Але я мав звичай бути, в Гамбурзі - тут немає!

Результаты (украинский) 3:

J%%%