Schön war der Herbst in diesem Jahr

Schön war der Herbst in diesem Jahr. Der Oktober ging schon seinem Ende zu, und noch immer war es warm, sogar hier, so hoch im Gebirge.
Werner Stauffacher saß auf einer Bank im Hof und sah zufrieden auf sein Haus. Es war neu und schön, mit vielen, großen Fenstern. Hinter dem Haus stand die Scheune. Sie war voll. Die Kühe waren auch schon für den Winter glücklich von den Bergen geholt und in die Ställe gebracht.
Seine Felder waren leer. Sogar die Kartoffeln waren schon im Keller. Die Arbeit war getan. Werner konnte zufrieden sein. Doch was war das? Werner hörte einige Reiter durch die Felder kommen. Die Männer sprachen laut und lachten. Jetzt konnte er sie sehen. An der Spitze ritt Geßler, der Landvogt; hinter ihm ritten einige seiner Leute. Plötzlich hielt er sein Pferd an. Mit seinen bösen, kleinen Augen betrachtete er Werners neues Haus. Da stand Stauffacher auf, trat heran und begrüßte den Vogt freundlich.
"Wem gehört dieses Haus?" fragte dieser kalt.
"Meinem Herrn, dem Kaiser. Herr Vogt!" antwortete Werner schnell.
"Ich bin Vogt im Land und will nicht, daß der Bauer sich selbst große Häuser baut! Der Bauer soll nicht alles tun, was er will. Ich mag es nicht!" sagte der Vogt und ritt weiter. Stauffacher ging mit schwerem Herzen zu seiner Bank zurück. Er dachte an den Vogt und dessen Worte. Sie bedeuteten für ihn nichts Gutes.
Geßler war ein wilder, böser Mensch. Der Kaiser hatte ihn gesandt. Mit ihm zog die Unruhe in die Schweiz. Früher war das Land reich. Die Menschen lebten still und zufrieden. Sie arbeiteten fleißig und waren glücklich. Dann aber kamen die Österreicher in die Schweiz. Die Sonne schien auf das Land wie früher. Die Natur war wunderbar so wie in den alten Zeiten. Nur die Menschen hatten sich geändert. Sie lachten und sangen nicht mehr, denn in ihren Herzen herrschte Unruhe. Jeder Tag brachte ihnen etwas Neues, etwas Schlimmes. Sie ein freies Volk der Bauern, Hirten und Fischer, sollten den Österreichern dienen. Nein, das konnte und durfte nicht sein!
So vergingen Tage und Wochen. Faust hatte in der lustigen Gesellschaft sein Gretchen ganz vergessen. Nach längerer Zeit erst kam er nach Hause zurück. Doch was mußte er hier hören?! Wagner erzählte ihm. was geschehen war.

Результаты (украинский) 1:

Падіння було приємно цього року. У жовтні пішов до його кінця, і це було ще тепло, навіть тут, так високо в горах.Вернер Stauffacher сидячи на лавці у дворі і подивився щасливі на свій дім. Це було, нові та гарні, з багатьох великими вікнами. Сарай стояв за будинком. Вона була повна. Корів були спіймані щасливо з гір на зиму і в стайні.Його поля були порожні. Навіть картоплю вже були в підвалі. Дослідження проводилося. Вернер могли бути задоволені. Але що ж? Вернер чув деякі вкладку через поля. Чоловіки говорили голосно і сміялися. Тепер він міг їх бачити. Їхав на вершині Geßler, судового пристава; Деякі люди його їхав за ним. Раптом він зупинив його коня. З зло, маленькі очі він подивився на Вернер в новий будинок. Да Stauffacher встав, підійшов і зустрінута дружні Фогтом."Хто є власником цього будинку?" запитав він холодно."Господи, імператор. Г-н Фогтом! "відповів швидко Вернер."Я Фогтом в країні і не хочете, що фермер будує великі будинки! Фермер робити все це, що він хоче. Я не люблю його! "сказав на Фогтом і їхали на. Stauffacher повернувся до свого банку з важким серцем. Він думав, що до Фогтом та його слова. Ви нічого не добре для нього значило.Geßler був дикий, неприємна людина. Імператор послала йому. Заворушення в Швейцарії переїхав з ним. Раніше земля була багата. Люди жили тихо і співпрацею. Вони працювали і були щасливі. А потім прийшла австрійців в Швейцарії. Сонце світить на країну як раніше. Природа була прекрасна так, як в старі часи. Змінилася тільки народ. Вони сміялися і співали не більше, тому що в їх серцях заворушень. Кожен день приніс щось нове і щось погане до них. Ви вільних людей фермерів, пастухи і рибалок, повинні служити австрійців. Ні, що може і не може бути!Як днів і тижнів пройшли. Кулак забув його Гретхен в смішні компанії. Після довгого часу, поки він повернувся додому. Але те, що він чув тут? Вагнер сказав йому. те, що трапилося.

Результаты (украинский) 2:

Красива осінь була в цьому році. Жовтнева вже пішла до свого кінця, і це було ще тепло, навіть тут, так високо в горах.
Вернер Стауффахер сидів на лавці у дворі і виглядав щасливим бути вдома. Це було красиво і ново, з багатьма, великими вікнами. За будинком був сарай. Вона була повна. Корови були вже благополучно з зими гір і привів до стаєнь.
Його поля були порожні. Навіть картопля вже були в підвалі. Робота була виконана. Вернер був задоволений. Але що це було? Вернер чув кілька гонщиків , що приходять через поля. Чоловіки голосно розмовляли і сміялися. Тепер він міг її бачити. На чолі їхав Гесслер, судовий пристав; за ним їхав деякі з його людей. Раптово він зупинив свого коня. Зі своїми злими очицями він дивився на новий будинок Вернера. Так як Стауффахер встав до нього і вітав Vogt дружелюбно.
"До кого належить цей будинок?" холодно запитав він.
"Мій пан імператор. Г - н Фогт!" Вернер швидко відповів.
"Я Vogt в країні і не хочуть , щоб фермер сам побудував великі будинки! Фермер не робити нічого , що він хоче. Я не люблю!" сказав Вогт і поїхав далі. Стауффахер пішов з важким серцем до своєї лавці назад. Він подумав про Фогта і його слова. Вони нічого не значили для нього добре.
Гесслер був дикий, злий чоловік. Імператор послав його. З його допомогою , заворушення переїхав до Швейцарії. Раніше земля була багата. Люди спокійно і задоволено жили. Вони працювали і були щасливі. Але тоді австрійці прибув до Швейцарії. Сонце сяяло на землі , як і раніше. Природа була прекрасна , як в старі часи. Тільки люди змінилися. Вони сміялися і співали вже не буде , тому що в їх серцях не було хвилювання. Кожен день приносив їм що - щось нове, що - то погане. Вільна нація фермерів, пастухів і рибалок повинні служити австрійцям. Ні, це не може і не повинно бути!
Так що дні і тижні минуло. Фауст був у веселій компанії бути Гретхен повністю забуті. Після довгого часу , поки він не повернувся додому. Але то , що він почув тут ?! Вагнер сказав йому. що трапилося.

Результаты (украинский) 3:

Sch%c3%b6n%20був%20В%20осінь%20в 20-20%цього 20-річчя.%20В%20жовтня%20пішла%20Приємно%20його%20наприкінці%20, 20% і 20%, ні%20завжди%20був%20його%20тепло,%20навіть%20тут%20так%20високі%20в%20гори.%5 EWerner%20Stauffacher%20СА%c3%9F%20%20А%20Банк%20в%20Суд%20а%20побачив%20задоволені%20%20його%20будинку.%20його%20був%20 нових%20а%20sch%c3%b6n%20з%20багато%20світової%c3%9цю новину%20windows.%20позаду%20В%20Будинку%20рівень%20В%20сарай.%20ти%20був%20повний.%%20позаду%20йому%20ritten%20деякі%20його%20 людей.%20P%C3%b6додаток%20відбудеться 20-20%він 20 його%20кінь%20.%20з%20його%20b%c3%B6s%20малих%20очі%20вважається%20він%20Werners%20 нових%20будинку.%20да%20рівень%20Stauffacher%20до 20% приєдналися%20пре-%20а%20вітає%c3%BC%c3%9дтр%20В%20Війта%20дружніми.%5е%22яких%20йти%c3%b6rt%20цього%20будинок?%22%20попросив%20цього%20холодно.%5е%22мій%20Свідки Єгови%20В%20імператора.%20Пан%20Війта!%22%20відповів%20Вернер%20швидко.%5е%22i%20am%20Війта%20в%20країни%20а%20хоче%20не,%%%%20а%20зроблено%20.%5E