Ich zwänge mich leise an den andere

Ich zwänge mich leise an den anderen vorbei zur Tür. Ich kann nicht hierbleiben und Zusehen. Mir kommen jeden Moment die Tränen, und ich muß weg. Aber als ich an der Tür bin, sieht Jane mich.
»Ari, wo gehst du hin?« fragt sie. »Was ist denn los?« Aber ich bin schon draußen im Flur, und ich lasse mich nicht aufhalten. Ich geh einfach weiter, so schnell ich kann, zur Wohnungstür hinaus und die Treppe runter. Und jetzt renne ich. Nur weiß ich überhaupt nicht, in welche Rich¬tung ich renne, weil ich so furchtbar heule, daß ich kaum mehr was sehe. Das, was jetzt passiert ist, ist noch schlim¬mer als der Fahrraddiebstahl an sich.
Ich renne und heule und lande schließlich in dem kleinen Park. Dort ist mordsmäßig viel los. Da wird nämlich für das Fahrradrennen geübt. Aber das ist mir egal, auch wenn mich alle sehen. Ich setze mich einfach auf die erste Bank, die ich finde, und heule weiter. Ich muß ganz laut schluchzen, kriege kaum noch Luft, und jeder kann mich hören.
»Hallo, Ari!« Das ist Rhona. Sie zwängt sich zwischen den anderen hindurch und kommt auf mich zu. Ich halte mir die Hände vors Gesicht, damit sie mich nicht sieht. Aber ich kann nicht aufhören mit der Heulerei. Ich will es nicht mal.
»Was ist los, Ari?« fragt sie und setzt sich neben mich auf die Bank. »Hat dich deine neue Freundin versetzt?«
Ich schüttle den Kopf. Reden kann ich nicht.
»Herrgott, hör doch auf zu heulen! Du benimmst dich ja wie ein kleines Kind.«
Nun lege ich erst richtig los.
»Hör mal...« sagt sie. Jetzt macht sie sich wirklich Sorgen, das merke ich. Als ich denke, daß sie aufsteht und schnellstens verschwindet, rutscht sie ein bißchen näher und sagt: »Ari, ist es was Schlimmes?«
Ich nicke.
»Na ja, vielleicht kann ich dir helfen. Wir sind ja wohl nicht mehr so eng befreundet, aber wenn du Pro¬bleme hast, dann denk daran, daß ich gute Verbindun¬gen habe. Ich hab dir das nie gesagt, aber der Neffe meiner Mutter ist zuständig für die Wasserversorgung hier in der Stadt. Mit dem könnte ich mal reden. Soll ich das tun?«
Ich schüttle den Kopf, aber ich schaue nicht auf. Meine Hände sind klatschnaß von den Tränen, und meine Nase läuft. Ich wische mir mit einem Zipfel meines T-Shirts das Gesicht ab. Rhona sitzt einfach neben mir, stellt keine Fragen mehr, und langsam, aber sicher geht es mir besser. Aber ich kann ihr die Geschichte nicht erzählen, denn jetzt ist alles noch schlimmer, und dabei war es vorher schon schlimm genug.
Gerade als ich zu weinen aufhöre, ruft mich jemand. Ich gucke hoch und - o Gott! Da kommt Jane auf Eliza¬beths Rad angefahren! Sofort fange ich wieder an zu heulen.
»Ari!« sagt sie. »Was ist denn nur los mit dir?«
Jetzt fühle ich mich so elend, daß ich laut schluchze. Sicher benehme ich mich wie ein Baby, aber ich kann nicht anders.
»Weißt du, was los ist mit ihr?« höre ich Jane fragen, und Rhona schüttelt den Kopf.
Mir ist furchtbar heiß, ich schwitze, und von der Heu¬lerei bin ich ganz durchweicht. Ich wische mir mit mei¬nem T-Shirt noch einmal das Gesicht ab. Plötzlich sehe ich Liz und Eddie.
Und hier steht Elizabeths Fahrrad in voller Sicht! Ich kriege Panik, aber die beiden sehen uns nicht, weil sie im Gras sitzen und in die andere Richtung gucken. Vor lauter Schreck höre ich auf zu heulen. Ich weiß, wenn ich weiter so 'nen Krach mache mit meiner Schluchzerei, drehen sie sich bestimmt um und sehen das Rad. Also gibt es nur eine Lösung, ich muß mich still verhalten. Ich atme tief ein und quäle mir für Rhona und Jane ein Lächeln ab. Die beiden können es nicht fassen.
»Oh!« macht Jane nur. Sie guckt Rhona an und zuckt die Achseln. Rhona guckt Jane an und zuckt ebenfalls die Achseln.
»Ich hab euch ganz schön reingelegt, was?« frage ich.
»Ja, das hast du«, sagt Rhona. Sie hält mich für total übergeschnappt, das sieht man ihr an.
»Na ja«, sage ich ganz leise, »vielleicht sollten wir jetzt zurückgehen zu deiner Party?«
»Wirklich?« sagt Jane völlig verwirrt.
Ich flüstere jetzt fast. »Wir können uns ja mal auf den Weg machen.«
Und ich stehe auf und versuche, Jane und ihr Fahrrad von meiner Schwester weg in die andere Richtung zu manövrie-ren. Aber Jane rührt sich nicht vom Fleck.
»Ari«, sagt sie, »ich weiß, irgendwas stimmt hier nicht. Was ist los?«
Ich lächle wieder. »Nichts, bestimmt nicht. Ich hab wirklich nur so getan.«
»Warum flüsterst du dann?« fragt Rhona.
»Tue ich das?« flüstere ich. »Vielleicht hab ich 'ne Halsentzündung.«
»He, Ari!« sagt Jane, und ich winde mich, weil sie so laut redet, daß Liz sie bestimmt hört. Ich beobachte meine Schwester, aber sie dreht sich nicht um. Also hat sie es wohl doch nicht mitgekriegt. »Wozu bist du meine Freundin, wenn du mir nicht vertraust?«
»Ich erzähle es dir später«, sage ich. Dann merke ich, daß das blöde war, denn jetzt ist Rhona beleidigt. »Entschuldige bitte, daß ich existiere«, sagt sie und nimmt ihre Jacke von der Bank. Sie ist stinkwütend.
»So hab ich es nicht gemeint, Rhona. Ich wollte nur sagen, daß ich jetzt nicht darüber reden kann, weil ich erst noch was anderes

Результаты (украинский) 1:

Я змушуйте мене м'яко на інші більш ніж до дверей. Я не можу залишитися тут і дивитися. Сльози прийшов будь-яку хвилину, і мені потрібно йти. Але я впевнений, в двері, Джейн бачить мене.» Арі, куди ти йдеш? "вона просить. » Що відбувається. Але я виходжу вже в коридорі, і я не зупинить мене. Я просто тримати, як тільки я можу до передніх дверей піти на і вниз по сходах. І тепер я йду. Тільки не знаю, у яких s я йду тому що я так жахливо плакала, я бачу, що навряд чи. Що відбувається зараз, все ще schlim¬mer як крадіжка велосипеда в собі.Я запускати і крик і нарешті посадку в невеликий парк. Існує багато всього відбувається mordsmäßig. Там саме практикується для велосипедної гонці. Але це не має значення, навіть якщо всі бачать мене. Я просто поклав мене на першим банком, який я думаю і плакати більш. Я повинен бути досить голосно ридаючи, отримати навряд чи будь-які повітря, і кожна людина може чути мене.» Здравствуйте, АРІ! Це Сьюзен. Ви стиснення між інші і найближчі до мене. Я думаю, що руки перед вашим обличчям, так що вона не бачать мене. Але я не можу зупинитися з на нити. Я навіть не хочу.» Що відбувається, Арі? "вона запитує і сидить поруч зі мною на лавці. » Ваша нова подруга поставила вам.Я похитнути мою голову. Я не можу говорити."Заради Бога, не припинити скиглити! Ви діють як Мале дитя.»Тепер я йти там.» Слухати... "– каже вона. Тепер вона насправді турбує, я можу сказати. «Як я думаю, що вона стоїть вгору і швидко зникає, ковзаючи їх трохи ближче і каже: "Арі, є щось погане.Я кивнув."Ну, може бути я можу допомогти вам. Ми не так більш ймовірно, не настільки близькими друзями, але якщо ви Pro¬bleme, то Майте на увазі, що у мене є хороший Verbindun¬Gen. Я ніколи не говорив вам, це, але племінник моя мати несе відповідальність за водопостачання у місті. Я міг би говорити з. Що робити?Я похитнути мою голову, але я не дивлюся. Мої руки замочування мокрий від сліз, і мене з носа тече. Я стерти моє обличчя з наконечником з моїх футболках. Сьюзен просто сидить поруч зі мною, не задаючи більше і повільно, але вірно я впевнений, що краще. Але я не можу сказати вам історію, тому що тепер все гірше, і було вже досить погано.Просто, коли я чую, плакав, хтось кличе мене. Я дивлюся вгору і - o Бога! А ось колеса наближеного Джейн Eliza¬beths! Тепер я починаю знову заплакала.» Арі! "говорить вона. » Що буде з тобою.Тепер я відчуваю себе таким жалюгідним що я голосно ридаючи. Впевнений, що я дію як дитина, але я не можу.» Ви знаєте, що відбувається з тобою? "почути Джейн запитати і Сьюзен трясе його голову.Мене страшенно жарко, я потовиділення, і я досить нудний, на HEU¬lerei. Я стерти мою з mei¬nem t-Shirt ще раз лицем. Раптом я бачу, Ліз і Едді.І ось Єлизавети велосипед на увазі! Я отримую паніку, але двоє не бачити нас тому, що вони сидять в траві і дивитися в інший бік. Sheer переляку я перестати плакати. Я знаю, якщо я продовжувати ' шуміти з моєї Schluchzerei, вони, ймовірно, розвернутися і побачити за кермом. Так що є тільки одне рішення, я все одно повинні діяти. Я беру глибокий вдих і катування від Сьюзен і Джейн посмішкою мене. Вони не можуть повірити.» Ах! «Джейн робить тільки. Ви дивитеся на Сьюзен і знизує плечима плечі. Сьюзен дивиться на Джейн а також знизує плечима плечі.» Настроєно ви зовсім красиво, що? "я питаю."Так, ви", говорить Сьюзен. Вона думає, що я абсолютно впевнений відрізав над, ви можете побачити її.» Добре ", я дуже тихо сказав" може бути, ми повинні повернутися до вашої партії."Дійсно?", говорить, Джейн повністю confused.Я майже пошепки. » Ми можемо мати на шляху часу.»І я встати і спробуйте, Джейн і її велосипеді з моєю сестрою в іншому напрямку manövrie Рен. Але Джейн не рухатися з місця.» Арі ", говорить:" я знаю, що є щось не так тут. Що відбувається.Я посміхаюся знову. » Нічого, не визначена. Я насправді просто зробили.»» Чому ви Шепіт? "запитує Сьюзен."Я це роблю?" я пошепки. » Може бути я отримав ' болить горло.»» Сінозбиральні, Арі! "Джейн каже, і я підйомник мене, тому що вона говорить, так голосно, що Ліз виразно слухати. Я стежу за мою сестру, але вона не обертаються навколо. Так що вона не має ймовірно почув але його. » Що ти мій друг, якщо ви не повірте мені?» Я скажу пізніше ", я сказав. А потім я розумію, що нерозумно було, на даний момент, Сьюзен образив. "Мені дуже шкода, що я існую «, каже вона, бере її жакет з лавки. Вона є дуже сердитий."Я не означає, що, Сьюзен. Я просто хотів сказати, що я тепер можна говорити про це, тому що я тільки щось інше

Результаты (украинский) 2:

Я вичавлювати себе спокійно на інший до дверей. Я не можу залишитися тут і дивитися. Я приходжу в будь-який момент, сльози, і я повинен йти. Але коли я в двері, Джейн бачить мене.
"Арі, куди ти йдеш?" Вона питає. "Що відбувається?" Але я вже в залі, і я не буду залишатися. Я просто рухатися далі так швидко , як я можу, до дверей квартири і вниз по сходах. А тепер я біжу. Тільки я не зовсім, в якому Rich¬tung я біжу , бо я плачу так страшно , що я майже НЕ бачу , що. Те , що відбувається зараз з - як і раніше schlim¬mer як крадіжки велосипеда в.
Я біжу і ридати , і , нарешті , в кінцевому підсумку в невеликому парку. Там збирається убивчо багато. Так як саме на практиці для гонки велосипеда. Але це не має значення, навіть якщо я бачу себе все. Я просто сиджу на першій лаві, я вважаю, і поплакати. Я повинен голосно схлипуючи, війни ледь дихають, і кожен може почути мене.
"Привіт, Арі!" Це Rhona. Вона затиснута між інший через та приходить до мене. Я тримаю свої руки на її обличчя, так що вона не бачить мене. Але я не можу зупинити з Heulerei. Я навіть не хочу.
"Що трапилося, Арі?" Вона питає, і сідає поруч зі мною на лавці. " Знаєте Ви ваш новий друг додав?"
Я качаю головою. Я не можу говорити.
"Боже, слухати вити! Ти ведеш себе так само , як маленька дитина. "
Тепер я лежав на самому справі починається.
" Послухай ... " , каже вона. Тепер вона дійсно турбує, я можу бачити. Коли я думаю , що вона встає і швидко зникає, вона ковзає трохи ближче і каже: "Арі, це що - то погане?"
Я киваю.
"Ну, може бути , я можу вам допомогти. Ми, ймовірно , не настільки близькі друзі, але якщо у вас є Pro¬bleme, то пам'ятайте , що у мене є хороші Verbindun¬gen. Я сказав вам ніколи не говорив , що, але племінник моєї матері відповідає за водопостачання в місті. З ким я міг навіть говорити. Повинен чи я зробити це? "
Я качаю головою, але я не дивлюся на. Мої руки мокрі від сліз, і мій ніс працює. Я витираю з кутом моїх футболок з особи. Rhona сидить поруч зі мною, не дає більше питань, і повільно , але вірно я відчуваю себе краще. Але я можу сказати вам історію не тому , що зараз все гірше, в той час як це було досить раніше погано.
Просто , коли я перестану плакати, я кличу кого - то. Я дивлюся вгору і - Боже! Так як Джейн приходить на Eliza¬beths колеса підійшов! Відразу ж я починаю знову вити.
"Арі," говорить вона. "Що з тобою трапилося?"
Тепер я відчуваю себе настільки нещасним , що я ридати голосно. Звичайно , я веду себе як дитина, але я не можу з собою вдіяти.
"Ви знаєте , що з нею трапилося?" Я чую Джейн запитати, і Rhona хитає головою.
Я страшенно жарко, я спітнів, і до Heu¬lerei Я абсолютно сирим. Я витираю з mei¬nem T знову з особи. Раптом я бачу Ліз і Едді.
А ось велосипед Елізабет в поле зору! Я отримую паніку, але обидва не бачать один одного , тому що вони сидять у траві і дивитися в іншу сторону. З явного переляку я перестану плакати. Я знаю , що якщо я так 'нен далі Барні робити з моїм Schluchzerei, вони свою чергу , визначається і побачити колесо. Таким чином , є тільки одне рішення, я повинен мовчати. Я роблю глибокий вдих і мучить мене за Rhona і Джейн посмішкою. Два не можу в це повірити.
"О!" Робить тільки Джейн. Вона дивиться на Rhona і знизує плечима. Rhona Джейн дивиться на , а також знизує плечима.
"Я вам дуже обманюйте, що?" Я запитую.
"Так, ви зробили," говорить Rhona. Вона думає , що я повністю з розуму, ви можете побачити , що в ній.
"Ну," я м'яко сказати, "може бути , ми повинні повернутися до вашої партії?"
" На насправді?» Каже Джейн зовсім заплуталися.
Я шепочу зараз майже. "Ми можемо дійсно раз зробити свій шлях."
І я встаю і спробувати Джейн і її велосипед від моєї сестри геть в іншому напрямку до manövrie Жень. Але Джейн не рухається з місця.
"Арі," говорить вона, "Я знаю , що що - то тут не так. Що відбувається? "
Я знову посміхатися. "Нічого, не визначено. Я дійсно тільки зробив це. "
" Чому ти шепочеш тоді? "Запитує Rhona.
" Якщо я можу це зробити? "Я шепочу. "Може бути , у мене болить горло."
"Гей, Арі," говорить Джейн, і я подолати, тому що він говорить так голосно , що Ліз чує визначається. Я спостерігаю мою сестру, але вона не повертається. Так що у неї є це , але , ймовірно , не впіймати. "Те , що ти мій друг, якщо ти не віриш мені?"
"Я вам потім розповім," я кажу. Тоді я розумію , що це було нерозумно, тому що тепер Rhona ображається. "Вибачте, що я існую", говорить вона і бере свою куртку з лави. Вона в люті.
"Я не мав в виду це, Rhona. Я хотів сказати , що я не можу говорити про це зараз тільки тому , що я до сих пір що - то ще

Результаты (украинский) 3:

Я%%%%%%JU%%Я%%20через%20i%20лише%20ні%20а%20інших