Westfälischer FriedeDer Dreißigjähr

Westfälischer Friede
Der Dreißigjährige Krieg wurde am 24. Oktober 1648 mit den Friedensschlüssen von Münster und Osnabrück zwischen dem Kaiser einerseits und Frankreich bzw. Schweden andererseits beendet. Die Verträge behandelten drei Hauptkomplexe:
Die konfessionelle Frage wurde unter Augsburger Religionsfrieden geregelt. Im Wesentlichen wurden die konfessionellen Grenzen nach dem Stand von 1624, dem so genannten Normaljahr, festgeschrieben. Außerdem sollten die Reichsinstitutionen paritätisch besetzt werden und die Religion betreffende Fragen im Reichstag nur durch Übereinstimmung zwischen den getrennt beratenden katholischen und evangelischen Vertretern entschieden werden.
Einschneidende Änderungen brachte der Westfälische Friede für die Reichsverfassung. Das Heilige Römische Reich war damit zu einem recht lockeren Verband von Einzelstaaten geworden, die durch wenige gemeinsame Einrichtungen und rechtliche Bindungen zusammengehalten wurden. Auf dem Reichstag in Regensburg erschienen die Fürsten nicht mehr persönlich, sondern wurden durch ständige Gesandte vertreten.
Der Friede im Reich wurde durch Gebietsabtretungen an die eigentlichen Sieger des Krieges und Garantiemächte des Friedens erkauft: Frankreich wurde im Besitz der Bistümer Metz, Toul und Verdun bestätigt und erhielt die habsburgischen Besitzungen und weitere Besitzrechte im Elsass und am Oberrhein. An Schweden mussten Vorpommern, Gebiete Bremen, Verden und Wismar abgetreten werden. Der schwedische König wurde Reichsfürst. Von eher formaler Bedeutung war dagegen das endgültige Ausscheiden der Schweiz und der Niederlande aus dem Reichsverband. Innerhalb des Reiches wurde, von Ausnahmen abgesehen, der Besitzstand von 1618 wiederhergestellt; die Kurwürde des pfälzischen Kurfürsten blieb bei Bayern, und für die Pfalz wurde eine achte Kur geschaffen. Der Westfälische Friede wurde zum ewigen Grundgesetz des Reiches erklärt, für das Frankreich und Schweden die Garantie übernahmen. Trotz aller folgenden Kriege sicherten sie den Bestand des Reiches für anderthalb Jahrhunderte.

Результаты (украинский) 1:

Вестфальський Фріду
тридцятирічна війна була на 24 Жовтень 1648 з душевним Мюнстері і Оснабрюці зв'язках між імператором, з одного боку, і Францією і Швецією, з іншого боку, що закінчився. контракти покриті три основних комплексу:
конфесійних питання регулюється Аугсбург релігійного миру.були, по суті конфесійні межі після стоячи з 1624, так звана нормальна році скоєно. повинні також багаті установи в рівній мірі представлені і релігія стурбований запитати рейхстаг бути прийняте тільки за погодженням між окремими консультативних представників католицьких і протестантських.
Кардинальні зміни приніс Вестфальської Фріду для багатих конституційним. Священна Римська був багатий настільки вільно юридично об'єднання окремих держав стали, які були проведені спільно кількома загальних інститутів і правових зв'язків. на Рейхстазі у Регенсбурзі, князь, здавалося, не більш особистим,але були представлені постійної відправлено
Фріду в багатьох був куплений не-поступок з фактичним переможцем з війни і гарантії держав світу. Франція була Туль і випарюють підтвердив у володінні єпархій Мец і отримав володіння Габсбургів та інші права власності в Ельзасі та на Верхньому Рейні. у Швеції було Передня Померанія, територій Бремен,бути verdenking і призначений Вісмар. шведський король був багатий князь. з більш формальною значущості, проте, був останній осад Швейцарії та Нідерландів з багатого асоціації. в багатьох було, крім винятків, правовими нормами 1618 відновлений, а виборча гідність була курфюрст Палатінського в Баварії,і для Пфальц була створена восьма коротким. Вестфальська Фріду було оголошене вічним Основний закон для багатих, які взяв на себе для Франції та Швеції гарантії. незважаючи на всі з таких воєн, вони забезпечили існування багатьох протягом століть з половиною роки.

Результаты (украинский) 2:

Вестфальський мир
тридцять років війни була закінчилася на 24 жовтня 1648, висновки у мир Мюнстер та Оснабрюком між імператора, з одного боку а також Франції та Швеції з іншого боку. Контракти охоплює три основні комплексів:
сектантської питання було регламентуються миру Аугсбурга. По суті, конфесійних кордони були кодифіковані залежності від стану 1624, так звані нормальний рік. Також слід Imperial установ однаково зайняті і релігія пов'язані питання Рейхстагу буде прийнято тільки угоди між католицькі і протестантські представники окремий дорадчого.
.Вестфальський мир до Конституції імперії приніс різких змін. Священна Римська імперія була таким чином стають досить вільна Асоціація окремих держав, який проводили разом кілька інститути спільного та правові зв'язків. Князь більше не особисто на з'явилися Бранденбурзькі ворота в Regensburg були, але постійна кур'єрська представляв.
мир в імперії була куплена великої кількості території переможцеві фактичного війни і миру гаранта повноважень: Франції було підтверджено у володінні єпархіях Мец, Toul та Верден і отримав Габсбургів володінь та інші права власності, Ельзас і у регіоні Верхній Рейн. Швеція має сфери своїх Бремен, Мекленбург-Передня Померанія, Відступаючі Verden і Вісмар. Король Швеції був князь імперії. Остаточного виведення Швейцарії та Нідерландах з Рейху Асоціація була, однак, за більш формальне значення. В рамках імперії, винятки бік, відновлений acquis 1618; електорат курфюрст Палатін, що залишилися в Баварії, і восьмий курс був створений для Пфальца. Вестфальський мир був оголошений вічне основного закону імперії, у Франції та Швеції взяла на себе гарантію. Незважаючи на всі наступні війни, вони забезпечені існування імперії протягом півтора століть.
.

Результаты (украинский) 3:

Westphalian Friede
der тридцять-року стара війна була припинена 24 жовтня 1648 з мирними договором Mьnster та Osnabrьck між імператором з одного боку та Францією та/або Швеція з іншого боку. Договори обробили три головні комплекси:
die denominational питання було врегульоване під Augsburger confessional мир.Істотно denominational кордони були зафіксовані до так званого нормального року після умов1624. До того ж установи для царини повинні бути зайняті у рівних номерах та питаннях релігії зацікавленої відокремленої у Reichstag тільки договором між консультативним католичним та protestant вирішений представниками werden.
Westphalian мир приніс рішучі зміни для умови царини. Священна римська царина стала з допомогою цього повністю ненатягнута федерація члена держави, котрий були влаштовані разом мало спільних можливостей та правових зв'язків. На Reichstag у Regensburg князі з'явилися більше не персональні,Щоб відокремитися константою посланники vertreten.
Der мир у царині був куплений поступками території до фактичних переможців війни та гарантуючих повноважень миру: Франція була підтверджена у володінні dioceses Metz, Toul та Verdun та отриманої Habsburg власності та подальшого володіння права у Alsace та у Верхньому Rhine. У Швеції Захід Pomerania, Gebiete Bremen,Verden та Wismar бути звільнений. Шведський король став князем царини. Проти це заключного відокремлюючого Швейцарії та Netherlands з федерації царини був досить формальної важливості. В межах царини, з винятків, умови володіння утримувались були реставровані 1618; цей Palatinate лікують князя залишився з Bavaria,Та для Palatinat шанований лікують був утворений. Westphalian мир був роз'яснений як вічний Базовий Закон царини, для котрої Франція та Швеція гарантія панувала. Незважаючи на всі наступні війну вони забезпечили існування царини для півтора Jahrhunderte.