Das Wirtschaftssystem der Bundesrep

Das Wirtschaftssystem der Bundesrepublik
Die Bundesrepublik Deutschland gehört zu den großen Industrieländern, sie steht in der Welt an der vierten Stelle. Im Welthandel nimmt sie sogar den zweiten Platz ein. Das Wirtschaftssystem im Land hat sich seit dem zweiten Weltkrieg zu einer sozialen marktwirtschaftlichen Ordnung mit globaler Steuerung des Wirtschaftsablaufs entwickelt. Es verbindet die freie Initiative des einzelnen mit den Grundsätzen (-Prinzipien) des sozialen Fortschritts. Unter dem Stichwort (-Losung) "So wenig Staat wie möglich, so viel Staat wie nötig" hat der Staat in erster Linie eine Ordnungsaufgabe. Die Voraussetzung für das Funktionieren des Marktmechanismus ist der Wettbewerb. Ohne Konkurrenz. kann es keine Marktwirtschaft geben. Die Triebkraft des Marktes ist das Streben nach Gewinn. Deshalb muß er überall dort versagen, wo keine Gewinne erzielt werden sollen oder können. Aus diesem Grund waren einige Bereiche der deutschen Wirtschaft nie ganz dem marktwirtschaftlichen System unterworfen, z.B., die Landwirtschaft, Teile des Verkehrswesens und der Steinkohlenbergbau. Die Deutsche Bundesbahn und die Deutsche Bundespost gehören auch noch zum Besitz der öffentlichen Hand. Folgende Gremien wirken an der Koordinierung der Wirtschafts- und Finanzpolitik mit:
Der Konjunkturrat für die öffentliche Hand besteht aus den Bundesministern für Wirtschaft und Finanzen, je einem Mitglied jeder Landesregierung und Vertretern der Gemeinden. Die Deutsche Bundesbank, die von der Regierung unabhängig ist, ist für die Geldpolitik zuständig. Der Finanzplanungsrat hat die Aufgabe, die Finanzplanung von Bund, Ländern und Gemeinden zu koordinieren. Die wichtigsten Industriezweige der BRD sind Steinkohlenbergbau, Metallurgie, Maschinenbau, Straßenfahrzeugbau (Automobilindustrie), Schiffbau, Luft- und Raumfahrtindustrie, feinmechanische, chemische, elektrotechnische, optische Industrie, Verbrauchsgüterindustrie, Nahrungs- und Genußmittelindustrie.
Die Zahl der Industriebetriebe nimmt seit einigen Jahren ab: von 100 000 Betrieben im Jahre 1966 bis 44 000 im Jahre 1986. Im vereinigten Deutschland beträgt die Zalif der Betriebe etwa 52 000. Über die Hälfte dieser Betriebe sind Kleinbetriebe mit weniger als 50 Beschäftigten, 43% mit 50 bis 500 Beschäftigten können als Mittelbetriebe bezeichnet werden, und nur etwa 5% aller Betriebe sind Großbetriebe mit mehr als 500 Beschäftigten. Die Bundesrepublik verfügt auch über eine leistungsfähige Landwirtschaft. Bäuerliche Familienbetriebe bestimmen nach wie vor das Bild der Landwirtschaft: 70% aller Betriebe bewirtschaften eine Fläche von wenige als 50 Hektar. Die wichtigsten Anbauprodukte sin Brot- und Futtergetreide, Kartoffeln, Zuckerrüben, Gemüse, Obst, Wein. Es gibt auch Hühnerfarmen, Schweine- und Rindermästereien. 1950 ernährte ein deutsche Landwirt 10 Personen, heute aber 70 Personen.Die Fostwirtschaft und die Fischerei spielen auch eine grosse Rolle in der Struktur der bundesdeutschen Wirtschaft.

Результаты (украинский) 1:

Економічна система Федеративна РеспублікаФедеративна Республіка Німеччина серед великих промислово розвинених країнах, він стоїть у світі на четвертому місці. Він займає навіть друге місце у світовій торгівлі. Економічної системи в країні стало соціальної ринкової економіки з глобальної економічної потік управління з другої світової війни. Вона поєднує в собі вивільнена ініціатива особистості з принципами (-принципи) суспільного прогресу. Під ключовим словом (-слоган) "як мало уряду, наскільки це можливо, стільки, скільки держава в разі необхідності" має держава передусім завдання порядку. Конкуренція є передумовою для функціонування ринкової механізм. Поза конкурсом. не може бути не ринкової економіки. Рушійною силою на ринку є квест для отримання прибутку. Тому він має потерпіти невдачу скрізь, де немає прибутку бути досягнуто або можна. З цієї причини деякі сектори німецької економіки були підпорядковані ніколи не досить вільного ринку система сільське господарство, частини перевезення і вугільної промисловості, наприклад. Deutsche Bundesbahn та Deutsche Bundespost також належать державного сектора. Такі органи беруть участь у координації економічних і бюджетної політики:Економічної ради для державного сектора складається з федеральних служителів для економічних і фінансових справ, коли-небудь членом будь-якої Покраїнскей влади та представники муніципалітетів. Німецька федерального банку, який не залежить від уряду, несе відповідальність за грошово-кредитної політики. Фінансове планування Рада має завдання координувати федеральних, штатних та місцевих фінансового планування. Найважливіших галузей виробництва в Німеччині є вугілля металургія машинобудування, будівництво доріг транспортного засобу (автомобільної промисловості), суднобудування, повітря та аерокосмічної промисловості, точність механіку хімічної, оптичної промисловості, галузі споживчих товарів, продукти харчування та напої галузей промисловості.Зменшує кількість виробничих підприємств протягом декількох років: від 100 000 компаній в роки 1966-44 000 в 1986 році. Zalif господарств є приблизно 52 000 в Німеччині Юнайтед. Більш ніж половина з цими підприємствами малого бізнесу з менш ніж 50 співробітників, з 50 до 500 працівників, 43% можна вважати середніх підприємств, і лише близько 5% всіх електростанції великих підприємств з більше ніж 500 працівників. Федеративна Республіка також має потужний сільського господарства. Сімейні ферми для визначення зображення сільське господарство: 70% всіх компаній керувати площу декілька як 50 гектарів. На хліб без сторонньої допомоги гріх і кормів зерно, картоплю, цукрових буряків, овочів, фруктів, вино. Є також курка, свинина та яловичина maestereien. у 1950 році, німецького фермера годували 10 людей, але сьогодні 70, Personen.Die Fostwirtschaft та рибальства грати велику роль у складі німецької економіки.

Результаты (украинский) 2:

Економічна система Федеративної Республіки
, Федеративної Республіки Німеччини є одним з найбільших промислово розвинених країн, то в світі на четвертій позиції. У світовій торгівлі, вона займає навіть друге місце. Економічна система в країні перетворилася в соціальній ринковій економіці з глобальним контролем економічного процесу з часів Другої світової війни. Вона з'єднує вільну ініціативу індивіда з принципами (етичні принципи) соціального прогресу. Під заголовком (-Losung) " всього лише уряд , наскільки це можливо, стільки , скільки держави по мірі необхідності" держава в першу чергу об'єкт замовлення. Передумовою для функціонування ринкового механізму є конкуренція. Без конкуренції. там не може бути ринкової економіки. Рушійною силою ринку є прагнення до прибутку. Тому він повинен зазнати невдачі, де ніяка прибуток не повинна бути отримана або в будь-якому місці. З цієї причини, деякі галузі економіки Німеччини ніколи не були повністю піддані ринковою економікою, наприклад, сільське господарство, частини транспорту та вугільної промисловості. Німецькі федеральні залізниці і Федеральне поштове відділення, також належать до державної власності. Наступні органи беруть участь в координації економічної і фінансової політики:
Економічна рада для державного сектора складається з Федерального міністрів економіки і фінансів, один з членів кожного регіонального представників уряду і громад. Німецький Бундесбанк, який не залежить від уряду, відповідає за грошово - кредитної політики. Фінансове планування відповідає за координацію фінансового планування федеральних, державних і місцевих органів влади. Основні галузі промисловості ФРН є видобуток вугілля, металургія, машинобудування, автомобільна (автомобільна промисловість), суднобудування, аерокосмічної промисловості, точного машинобудування, хімічної, електротехнічної, оптичної промисловості, промисловості споживчих товарів, продуктів харчування і напоїв.
Кількість промислових підприємств знижується в протягом декількох років: 100 000 холдингів в 1966-44000 в 1986 році в Сполучених Німеччини Zalif установ близько 52 000. про становить половину цих підприємств є малими підприємствами з чисельністю менше 50 осіб, 43% з 50 до 500 осіб може назвати середнім підприємствам бути, і тільки близько 5% всіх господарств є великі ферми з більш ніж 500 співробітників. Федеративна Республіка також має ефективне сільське господарство. Масштабні господарства до сих пір визначають образ сільського господарства: 70% всіх холдингів управляти площею трохи більше 50 гектарів. Головні зернові культури грішити хліб і фуражного зерна, картоплі, цукрових буряків, овочів, фруктів, вина. Є також курячі ферми, свиней і великої рогатої худоби на відгодівлі. 1950 годували німецьким фермеру 10 осіб, але сьогодні 70 people.The Fostwirtschaft і рибальство також грають важливу роль в структурі німецької економіки.