Das Telefon schrillt in der Diele.

Das Telefon schrillt in der Diele. Robert hebt den Hörer ab. „Wer ist dort?“— „Bist du es, Robert?“ Es ist die Stimme seines Vaters. „Ich will euch bitten, gleich ins Astoria zu kommen.“ Robert blickt auf seine Armbanduhr. „Seid ihr einverstanden?“ will die Stimme wissen. „Ja,“ sagt Robert. „Also dann, bis nacher,“ schließt Professor B. rasch das Gespräch ab. Robert legt den Hörer auf. Wieder schaut er auf seine Armbanduhr. Eilig geht er ins Zimmer. „Wer hat angerufen?“ fragt Ninon. „Er,“ sagt Robert. „Wir sollen gleich ins Astoria kommen.“ Ninon, mit Rock, Bluse und Unterrock über dem Arm, streicht sich die Haare aus der Stirn und sagt: „Ich gehe mich auffrischen.“
Draußen auf der Straße geht Robert um den Wagen herum, schließt auf, setzt sich hinter das Lenkrad und Klinkt die andere Wagentür auf. Ninon wirft sich in den Sitz und schlägt die Wagentür zu.
Bald haben sie das Astoria in Sicht, ein hohes Gebäude aus Glas und Beton, mit riesigen Leuchtbuchstaben an der Dachkante ASTORIA. Ninon steigt aus und zieht ihren Rock glatt. Robert steigt ebenfalls aus, schließt den Wagen ab und übergibt Ninon den Schlüssel.
Sie gehen die wenigen Stufen zum Restaurant hinauf. Ein Boy reißt vor ihnen die gläserne Flügeltür auf. Ninon dankt mit einem Kopfnicken. Im Vestibül dämpft ein Kokoslaüfer ihren Schritt. An den Wänden stehen in großen Kübeln immergrüne Pflanzen. Links führt der Weg ins Restaurant, einen langen Raum mit Säulenreihen. An den Säulen stehen kleine Tische. Darauf liegen Servietten, Teller und Bestecke. Einzelne Tische sind für die Abendgäste vorbereitet. Servietten stehen gefaltet zwischen Bestecken.
Aus dem Hintergrund kommt Professor B. „Herzlich willkommen! Schön, daß ihr da seid!“ Er schüttelt ihnen die Hände. „Wir sitzen da hinten. Ich habe schon alles arrangiert.“ Er geht vor. An den Tischen vorbei steuert Professor B. auf einen Tisch am Fenster zu. Eine Tüllgardine filtert die Sicht auf die Straße. Professor B. rückt geschäftig Sessel und sagt: „Setzt euch.“ Nach kurzem Zögern entscheidet sich Ninon für den Platz am Fenster. Robert setzt sich neben sie. Professor B. nimmt ihnen gegenüber Platz. Er hebt die Hand, und sofort ist der Kellner zur Stelle, mit leicht vorgeneigtem Oberkörper, das Serviertuch über dem Arm. „Ich habe vorhin mit dem Kellner ein kleines Essen zusammengestellt. Ich denke, ich habe euren Geschmack getroffen.“ Er nickt dem Kellner zu: „Sie können servieren.“
Der Kellner entfernt sich mit einer Verbeugung. Er fährt einige Minuten später den Servierwagen an den Tisch heran.

Результаты (украинский) 1:

Телефон shrills в коридорі. Роберт злітає трубки. "Хто є?" -"Ти його, Роберт?" Це і голос свого батька. "Я хочу запитати вас приїхати в Astoria". Роберт дивиться на його наручні годинники. "Погодьтеся?" запитує голос. "Так", говорить Роберт. "Тож, поки після того," професор б. швидко закриває розмову. Роберт вішає трубку телефону. Знову ж таки він дивиться на годинник. Поспішайте він йде до кімнати. «Хто дзвонив?» запитує Ninon. "," Сказав Роберт. "Ми прийде в готелі Astoria". Видаляє волосся з лоб Ninon, спідниця, блузка та спідниця над руку й каже: "Я йду щіткою на мене."Там на дорозі Роберт відбувається навколо автомобіля, розблокувати, сидить позаду рульове колесо і засувки на інші двері. Ninon кидається на сидіння і двері автомобіля.Незабаром вони мають Astoria в полі зору, високі будівлі зі скла і бетону, з величезним освітленій літерами на краю даху ASTORIA. Ninon отримує на і гладкою, потягнувши спідницю. Роберт також отримує, закриває автомобіля і руками за ключі до Ninon.Ви йдете вгору кілька кроків до ресторану. Хлопчик перерви скляні двері перед ними. Завдяки ninon з кивати. У вестибюлі кокосова подорожі гасить свій крок. На стінах Вічнозелені рослини знаходяться у великих ванни. Ліворуч веде шлях до ресторану, довгий номер з рядами колон. Стовпи є невеликі столики. Звичайно є серветки, тарілки та столові прилади. Окремі таблиці підготовлені для гостей вечора. Серветки складені між столові прилади.У фоновому режимі, професор б. найближчі "Ласкаво просимо! Радий, що ти тут!" Він провів зустріч з них. "Ми сидите назад. Я влаштував все." Він відбувається. В таблицях професор б. на стіл, щоб елементи керування вікном. Тюль завісу фільтрує подання дороги. Професор б. діловито переміщення стільці і каже: "Сісти." Після короткого коливань Ninon вибирає для сидіння вікна. Роберт сидить поруч з ним. Професор б. бере їх по відношенню до простору. Він піднімає руку і тепер офіціант конкретно, злегка нахилити вперед грудьми, виступаючої тканинами над руку. "Я зібрав трохи їжі з офіціант. Я думаю, я зустрів вашого смаку". Він киває офіціант: "Ви можете служити".Офіціант видаляє з бантом. Він веде до збільшення тролейбусом за столом через кілька хвилин.

Результаты (украинский) 2:

Телефон крики в коридорі. Роберт знімає трубку. "Хто там?" - "Це ти, Роберте?" Це голос його батька. "Я хочу попросити вас прийти прямо до Асторії». Роберт дивиться на годинник. "Ви всі в порядку?" Шукає відповіді голос. "Так," говорить Роберт. "Отже, до nacher" , підсумовує професор Б. швидко розмова. Роберт вішає трубку. Він знову подивився на годинник. Поспішно він входить в кімнату. "Хто дзвонив?" Запитує Нінон. "Він" , говорить Роберт. "Ми прийшли прямо до Асторії." Нінон, зі спідницею, блузку та спідницю на руці, її волосся з її чола погладжування, і каже: "Я буду чистити мене."
На вулиці Роберт навколо автомобіля, замикає , сідає за кермо і перехоплює других дверей автомобіля. Нінон кидається в сидінні і грюкає дверима автомобіля.
Незабаром вони мають Асторія в поле зору, висотна будівля зі скла і бетону, з величезними освітленими буквами на краю даху ASTORIA. Нінон виходить і тягне її спідниця гладкою. Роберт також зростає з укладає автомобіль і передає NINON клавішу.
Спустіться кілька кроків в ресторані. Хлопчик сліз перед ними на подвійні двері з скла. Нінон завдяки кивком. У притворі загасає Kokoslaüfer її промежину. На стінах вічнозелені рослини в великих контейнерах. Посилання шлях веде в ресторан, довгий зал з рядами колон. На стовпах невеликі столики. Тоді є серветки, тарілки і столові прилади. Окремі таблиці готуються для вечірніх гостей. Серветки складені між столовими приборами.
З історії приходить професор Б. "Ласкаво просимо! Радий , що ти тут! "Він качає свої руки. "Ми сидимо там. Я все влаштував. "Він продовжує. У таблицях професора В. контролює за столом біля вікна. Сітка завіси фільтрує вид на дорогу. Професор Б. займається діловито крісло і каже: "Сідайте" . Після хвилинного коливання, Нінон вирішує підвіконня. Роберт сидить поруч з нею. Професор Б. приймає їх до простору. Він піднімає руку, і тут же офіціант під рукою з легким vorgeneigtem торсом, то Serviertuch через руку. "Я вже домовився з офіціантом трохи їжі. Я думаю , що я зустрів свій смак "Він киває офіціантові:" .. Ви можете служити "
Офіціант геть з цибулею. Він їде через кілька хвилин збільшити візок до столу.

Результаты (украинский) 3:

D%%