Die VerdauungIm Verdauungssystem tr

Die Verdauung

Im Verdauungssystem tritt eine große Anzahl verschiedenartiger Organe zu einer funktionellen Einheit zusammen. Das Verdauungssystem hat die Aufgabe, die Nahrungsmittel aufzunehmen, sie für den Stoffwechselprozeß aufzubereiten und die nicht verwertbaren Schlackenstoffe auszuscheiden.

Das Verdauungssystem wird in drei unterschiedlich lange Teile aufgegliedert:

a) oberer Verdauungsabschnitt = Mundhöhle mit ihren Bestandteilen, Rachen und Speiseröhre;

b) mittlerer Verdauungsabschnitt = Magen und Dünndarm;

c) unterer Verdauungsabschnitt = Dickdarm und Enddarm.

Zum Magen-Darm-Kanal gehören weiter die großen Drüsen der Bauchhöhle: die Leber und die Bauchspeicheldrüse. Am Verdauungsvorgang sind alle Abschnitte des Verdauungssystems beteiligt. Ziel der Verdauung ist es, die aufgenommenen Nährstoffe für den Menschen nutzbar zu machen. Die Verdauung ist kein passiver Zerfall der Nahrungsmittel, sie erfordert vom Körper eine bestimmte Arbeit. Zwei Vorgänge charakterisieren diese Arbeit, und zwar mechanische und chemische. Stoffe, die die chemische Aufspaltung besorgen, nennt man Fermente.

In der Mundhöhle werden die Nahrungsmittel zerkleinert und mit Speichel vermischt. Zum Zerkleinern der Nahrung dienen die Zähne; deswegen ist es wichtig, die Zähne gesund und leistungsfähig zu erhalten.

Die Speiseröhre selbst hat lediglich eine Transportaufgabe. In größerem Umfang beginnt die chemische Verdauung im Magen. Die Sekretion des Magensaftes beginnt reflektorisch, und zwar genügt - wie Pawlow nachweisen konnte - der Geruch, der Anblick oder sogar der Gedanke an Speise. Einen direkten Reiz gibt die Aufnahme der Speisen in den Mund. Der Magen stellt gewissermaßen eine «Vorratskammer» dar, die die Aufgabe hat, die aufgenommenen Speisen zunächst zurückzuhalten und sie nach entsprechender Vorbereitung nur portionsweise dem Dünndarm zuzuleiten , um diesen vor Überlastungen zu bewahren.

Der Dünndarm ist der größte Abschnitt des Verdauungskanals, in ihm vollziehen sich auch die wichtigsten Vorgänge der Verdauung und der

Aufnahme der Nahrung. Im Dünndarm wirken die Verdauungssäfte der Bauchspeicheldrüse, der Leber (der Gallensaft) und der Darmdrüsen auf den Speisebrei ein. Die Galle stellt eine schleimige Flüssigkeit dar, die in der Gallenblase gesammelt und eingedickt wird, um für die Verdauung (insbesondere der Fette) in ausreichender Menge zur Verfügung zu stehen.

Eine eigentliche Verdauung findet im Dickdarm nicht mehr statt. Vor allem hat der Dickdarm die wichtige Funktion, das Wasser wieder aufzusaugen und so die unverwertbaren Reste des Speisebreis zum Kot einzudicken. Der umgewandelte Gallenfarbstoff gibt diesem seine braune Farbe.

Результаты (украинский) 1:

ТравленняУ системі травлення зустрічає велику кількість різних органів в одному функціональної блок. Травна система має завдання, щоб приймати їжу, на процес метаболізму і вивести з-утилізації відходів.Травна система поділяється на три різних частин:муніципалітет) верхній частині травних = порожнини рота з їх складових, горло і стравохід;b) секція середнього травлення = шлунка і тонкого кишечника.(c) нижнього шлунково-кишкового тракту = товстої і прямої кишки.Великий залоз живота включають шлунково-кишкового тракту продовжує: печінки та підшлункової залози. Всі розділи травної системи беруть участь в процесі травлення. Травної має на меті використовувати поглинається поживних речовин для людини. Травлення не пасивна розпаду харчових продуктів, вона вимагає роботи організму. Дві операції характеризують цієї роботи, а саме механічних і хімічних. Речовини, які отримують хімічного розкладання, називаються ферментів.В порожнині рота їжа, яку подрібнюють і змішують з слини. Зуби; використовувати рубати харчування Ось чому важливо, щоб зберегти зуби здоровими та продуктивними.Die Speiseröhre selbst hat lediglich eine Transportaufgabe. In größerem Umfang beginnt die chemische Verdauung im Magen. Die Sekretion des Magensaftes beginnt reflektorisch, und zwar genügt - wie Pawlow nachweisen konnte - der Geruch, der Anblick oder sogar der Gedanke an Speise. Einen direkten Reiz gibt die Aufnahme der Speisen in den Mund. Der Magen stellt gewissermaßen eine «Vorratskammer» dar, die die Aufgabe hat, die aufgenommenen Speisen zunächst zurückzuhalten und sie nach entsprechender Vorbereitung nur portionsweise dem Dünndarm zuzuleiten , um diesen vor Überlastungen zu bewahren.Der Dünndarm ist der größte Abschnitt des Verdauungskanals, in ihm vollziehen sich auch die wichtigsten Vorgänge der Verdauung und derAufnahme der Nahrung. Im Dünndarm wirken die Verdauungssäfte der Bauchspeicheldrüse, der Leber (der Gallensaft) und der Darmdrüsen auf den Speisebrei ein. Die Galle stellt eine schleimige Flüssigkeit dar, die in der Gallenblase gesammelt und eingedickt wird, um für die Verdauung (insbesondere der Fette) in ausreichender Menge zur Verfügung zu stehen.Eine eigentliche Verdauung findet im Dickdarm nicht mehr statt. Vor allem hat der Dickdarm die wichtige Funktion, das Wasser wieder aufzusaugen und so die unverwertbaren Reste des Speisebreis zum Kot einzudicken. Der umgewandelte Gallenfarbstoff gibt diesem seine braune Farbe.

Результаты (украинский) 2:

Травлення

Травна система приймає велику кількість різних установ разом , щоб сформувати функціональний блок. . Травна система має завдання поглинаючи продукти , які вони готують для процесу обміну речовин і виводити з організму продукти , не переробляються відходів

Травна система розділена на три різні частини довжини:

а) верхніх відділів травного розділу = ротової порожнини з її складових частин, глотці і стравоході;

б) понеділок перетравлення розділу = шлунка і тонкої кишки;

. в) нижній травний частина = товстої і прямої кишки

шлунково - кишкового каналу додатково включають основні залози черевної порожнини: печінка і підшлункову залозу. В процесі травлення всі частини травної системи беруть участь. Цільова задача травлення зробити захоплені поживні речовини , використовувані людиною. Травлення не є пасивним розпад їжі, він вимагає , щоб тіло певну роботу. Два процесу характеризують цю роботу, а саме механічної і хімічної. Речовини отримують хімічне розкладання, звані заквасок.

У роті їжа жував і змішується зі слиною. Для того, щоб розчавити їжу є зуби; тому важливо , щоб зберегти зуби здоровими та продуктивними.

Сам стравохід має тільки транспортну задачу. У більшому масштабі, хімічне перетравлювання починається в шлунку. Секрецію шлункового соку починається рефлекс, досить , а саме - як можна довести , Павлов - запах, вид або навіть думка про їжу. Прямий заклик є включення їжі в роті. Шлунок що - то з «комори» є, який ставить перед собою завдання, спочатку зберігають записану їжу і вони тільки частини переадресовані після відповідної підготовки тонкої кишки, для того , щоб звільнити від перевантаження.

Тонкою кишки найбільша частина шлунково - кишкового тракту, мають місце в ньому також найбільш важливі процеси травлення і

всмоктування їжі. У тонкому кишечнику, травні соки з функції підшлункової залози, печінки (жовч) і кишкові залози на хімусу один. Жовч не є слизова рідина повинна бути зібрана в жовчному міхурі і концентрували стояти для травлення (особливо жирів) в достатній кількості.

Фактична травна система більше не відбувається в товстій кишці. Перш за все, товстого кишечника відіграє важливу функцію , щоб поглинати воду , а потім знову згущуватися непридатні залишки хімусу в Кота. Перетворений жовчний пігмент надає цьому його коричневий колір.

Результаты (украинский) 3:

На 20% травлення%5е%5A%20травної системи%20виникає%20А%20світової%c3%9fe%20числа%20різноманітні%20установ%20до%20А%20функціональних%20блок%20.%20В%20травної системи%20має%20В%20завдання,%20В%20їжі%20, 20% ви%20f%c3%BCr%20В%20метаболічний процес%c3%9F%20підготувати%20а%20В%20не%20вторинну%20шлаку речовини%20виключені.%5е%5 ethe%20травної системи%20є%20в 20-20%3 20 різних%20довжиною 20% частини%20поламаним:%5е%5E