In der Schule ist es wie immer, sei

In der Schule ist es wie immer, seit Franziska neu in die Klasse gekommen ist, Franziska, die immer noch neben Eva sitzt, nach vier Monaten immer noch.

Eva hat lange allein gesessen, fast zwei Jahre lang. In der letzten Bank am Fenster. Seit Karola nicht mehr ihre Freundin ist. Und dann ist vor vier Monaten Franziska gekommen. Sie hat in der Tür gestanden, langhaarig und schmal. „Ja, ich komme aus Frankfurt. Wir sind umgezogen, weil mein Vater hier eine Stelle an einem Krankenhaus bekommen hat.“

Und Herr Hochstein hat gesagt: „Setz dich neben Eva.“

Franziska hat Eva die Hand gegeben, eine kleine Hand, kleiner als Bertholds, und sich gesetzt. Und da

Sitzt sie immer noch. Und immer noch gibt Eva morgens zur Begrüßung die Hand.

„Ist etwas passiert?“

„Nein. Wieso?“

„Weil du so aussiehst.“

„Nein“, sagt Eva, „ich habe Kopfweh.“

„Und warum bist du dann nicht zu Hause geblieben?“



Eva antwortet nicht. Sie packt ihre Bücher aus. Sie hasst diesen Raum. Sie hasst dieses Haus. Mehr als vier Jahre liegen hinter, mehr als vier Jahre vor ihr! Sie kann sich das fast nicht vorstellen. Erste Stunde Herr Hochstein, Mathe, zweite Stunde Frau Peters, Deutsch, dritte Stunde Frau Wittrock, Biologie, vierte Stunde Herr Kleiner, Englisch, fünfte Stunde Herr Hauser, Kunst, sechste Stunde Frau Wendel, Französisch.

Eine Ex in Englisch. Eva hat gestern noch gelernt. Aber Karola, in der Bank vor ihr, stöhnt: „Und das bei diesem Wetter. Gestern war ich bis sieben im Schwimmbad.“

Diese Gans, denkt Eva. Immer beklagt sie sich, aber nie tut sie was. Sie ist selbst schuld.

„Franziska, gibst du mir einen Spickzettel?“, bittet Karola flüsternd. Franziska, die eine englische Mutter hat und besser Englisch spricht als Herr Kleiner, nickt.

Eva beginnt zu schreiben. Franziska schiebt ihr einen Zettel zu. „Für Karola“, sagt sie leise. Eva schiebt den Zettel zurück.

„Sei doch nicht so. Gib weiter.“

Eva schüttelt den Kopf. Sie schaut nicht auf, bewegt den Kopf nur ganz wenig. Dabei möchte sie am liebsten laut schreien: Sie geht schwimmen! Sie geht auf Partys! Sie geht tanzen und sie erlebt immer etwas! Warum soll sie auch noch gute Noten haben?

Franziska hat nur das winzige Kopfschütteln gesehen. Sie beugt sich vor und lässt den Zettel über Karolas Schulter fallen.

Herr Kleiner ist mit ein paar Schritten da. Er nimmt Franziskas Blatt und legt es auf seinen Tisch. Mit seinem roten Filzschreiber zieht er quer über das Geschriebene einen dicken Strich.

Niemand sagt ein Wort. Franziskas Gesicht ist weiß.

Sie ist selbst schuld, denkt Eva. Niemand hat sie gezwungen, das zu tun. Und dann denkt sie noch: Karola ist auch schuld. Warum tut sie nie etwas und will hinterher, dass andere ihr helfen?

In der Pause geht Franziska nicht neben Eva her.

Результаты (украинский) 1:

У школі це Філіп, хто сидить ще на додаток до Єва, після чотирьох місяців, як завжди, оскільки Франциска щойно прибув в класі, як і раніше.Єва довго поодинці, сидячи протягом майже двох років. В останній банк у вікні. Так як Karola вже не є вашим другом. І потім, Франциска відбулося чотири місяці тому. Вона зізналася в двері, Монохроматичний і вузька. Так, я з Франкфурта. Ми переїхали, тому що мій батько тут влаштувався на роботу в лікарні."І сказав пан Ганна: "Сидіти поруч із Єва".Франциска дала, трохи руку, менше, ніж Бейкер, Єва руку і перед собою. І тамВона до цих пір сидить. І як і раніше, Єва вранці рукостискань вітати."Те, що трапилося?"' № Чому?""Тому що ви виглядаєте.""Ні", Єва говорить: "я головний біль".А чому ти тоді не вдома перебування?" Єва не реагує. Вони розпакувати свої книги. Вона ненавидить цей номер. Ти ненавидиш цей будинок. Більш ніж чотири роки позаду, більш ніж чотири роки перед нею! Можете собі уявити майже. Г-н Ганна першої години, математики, другий годину Місіс Пітерс, німецькою, третя година пані Wittrock, біологія, Четверта година пан трохи, по-англійськи, п'ятий годину пан Хаузер, мистецтво, шоста година дружина Вендель, французька.Ex англійською мовою. Єва дізналися вчора. Але Karola у станині перед нею, стогнати: "і що в таку погоду. Вчора я пішов до семи в басейн."Цей гусака вважає, що Єва. Завжди вона скаржилася, але ніколи не вона робить те, що. Вона власної вини."Анна, ви даєте мені шпаргалку?" запитує Karola пошепки. Філіп, котрий має Англійська матері і говорить англійськи краще ніж пан Клейнер киває.Ева починає писати. Франциска штовхає її на папері. «За Karola» говорить тихо. Єва штовхає назад у примітці.«Не будь, як. Pass».Єва трясе його голову. Ви не шукати, рухається дуже маленькою головою. Хоча вона хоче віддають перевагу голосно кричати: вона йде плавання! Йде до вечірки! Йде танці і досвідчених щось! Чому вона повинна мати навіть хороші оцінки?Франциска бачив тільки крихітні трясти головою. Ви нахиляється вперед та вставивши примітку про плеча Karolas.Пан стрілецької чи є, з кілька кроків. Він займає Френсіс аркуш і ставить його на своєму столі. З його червоний Войлок кінчик пера він малює товсті лінії через те, що написано.Ніхто не каже слова. Франциска в обличчя, білого кольору.Це вина, вважає, що Єва. Ніхто не змушував їх, щоб зробити це. І потім, вона як і раніше вважає, що: Karola винен також. Чому не вона робити що-небудь і хоче від інших, щоб допомогти вам?Франциска від Eva є в перерві.

Результаты (украинский) 2:

У школі це, як завжди, так як Franziska знову прийти в клас, Franziska, який до цих пір сидить у Єви, після того, як чотири місяці до сих пір. Єва вже давно сидить у самоті, в протягом майже двох років. В останній лаві біля вікна. Так як Karola більш не її друга. Потім чотири місяці тому Franziska. Вона стояла в дверному отворі, довгошерсті і вузьким. "Так, я з Франкфурта. Ми переїхали , тому що мій батько отримав роботу тут , в лікарні. " І сказав г - н Хохштейн," Сядь поруч з Євою ". Franziska Єва дала їй руку, маленьку руку, менше , ніж Барні, і сів. А так як він сидить до сих пір. А ще є Єва ранок потиснути один одному руки. "Що - то трапилося?" "Ні . Чому? " " Тому що ти виглядаєш так ". " Ні, "сказала Єва," У мене болить голова " . " А чому ви не залишитися вдома? " Єва не відповідає. Вона розпаковує свої книги. Вона ненавидить це місце. Вона ненавидить цей будинок. Понад чотири роки відстає від більш ніж чотирьох років до неї! Ви можете майже не уявити. Перша година г - н Хохштейн, математики, другу годину місіс Пітерс, німецький, третя година жінка Віттрока, біології, четверту годину г - н Літтл, англійська, п'ять годин г - н Хаузер, мистецтво, шосту годину місіс Вендель, французький. Колишній англійською мовою. Єва дізналася вчора. Але Карола, в банку перед нею, стогне: "І в таку погоду. Вчора я пішов в сім в басейні. " Цей гусак, вважає Єва. Вона завжди скаржиться, але вона ніколи не робить. Це ваша власна вина. "Franziska, ви даєте мені шпаргалку?" Карола запитує пошепки. Franziska, який має англійську мати і каже по- англійськи краще , ніж г - н Клейнер, киває головою. Єва починає писати. Franziska штовхає її на аркуш паперу. "Для Karola" м'яко говорить вона. Єва штовхає папір назад. "Не так. Дайте далі. " Єва хитає головою. Ви не дивіться на, рухати головою дуже мало. Вони вважали за краще б , щоб голосно кричати: Ви йдете плавання! Вона йде до сторін! Вона йде танцювати , і вони завжди відчували що - то! Чому вони повинні також мати хороші оцінки? Franziska бачив тільки крихітний хитнув головою. Вона нахиляється вперед і приймає до відома на Каролоса плече восени. Г - н Мало кілька кроків там. Він бере Franziskas лист і кладе його на стіл. З його червоним фломастером, він малює через листи товста лінія. Ніхто не говорить ні слова. Особа Franziska є білий. Це ваша власна вина, вважає Єва. Ніхто не змушував їх робити це. А потім вона до сих пір думає: Karola також винні. Чому вона ніколи не робить нічого , і буде потім , що інші її допомогу? В перерві Franziska не поруч з Євою.

Результаты (украинский) 3:

Я%%%%%%У 20% на 20% Пауза%20йде%20Franziska%20не%20крім%20Єва%20.%5е%5E