Eva und Franziska hatten gelernt un

Eva und Franziska hatten gelernt und dann gingen sie in die Stadt.»Soll ich mit dir gehen?«, hatte Franziska gefragt, als sie von dem Hundertmarkschein gehört hatte.»Komm, lass mich mitgehen. Ich gehe gern einkaufen.«

«Ich weiß aber noch gar nicht, was ich will«, hatte Eva zögernd geantwortet. Wie würde das sein, anprobieren, wenn Franziska dabei war? Einkaufen mit der Mutter, das war etwas anderes. Die Mutter kannte Eva, schaute nicht auf den dicken Busen, wusste um die Größe ihres Hinterns. Franziska, hatte sie vielleicht noch gar nicht gemerkt, wie dick Eva war? Würde es ihr auffallen, wenn Eva Hosen probierte?

Jeans wollte sie kaufen. Aber vielleicht sollte sie doch lieber Bücher nehmen? Eigentlich wollte sie eine Hose und eine Bluse. Sie hatte schon lange keine Hose mehr gehabt.»Hosen will ich nicht nähen«, hatte die Schmidhuber gesagt.»Das lohnt sich nicht. Hosen muss man kaufen.«

«Eva, dir passen sowieso keine. Nimm lieber ein Kleid«, war die Meinung der Mutter.»Ein Faltenrock, oben eng, dann mit Springfalten, das ist günstig für dich. Und möglichst dunkel. Helle Farben tragen auf.«

Eva, aus Angst vor dem Gelächter, aus Angst vor dem Probieren, aus Angst vor der Erfahrung, dass ihr wirklich nichts passen würde, hatte genickt und wieder einen neuen Rock bekommen.

«Für mich ist es schwer, etwas zu finden«, sagte sie zu Franziska.

«Macht nichts. Ich habe Geduld, viel Geduld. Meine Mutter ist auch schwierig, aber sie mag es, wenn ich mitgehe. Sie sagt, ich könnte gut beraten.«

«Vielleicht kaufe ich aber auch Bücher.«

«Für hundert Mark?«

Sie fuhren mit der Straßenbahn in die Stadt. Franziska wusste einen kleinen Laden, einen ganz guten, sagte sie, dort würden sie bestimmt etwas finden.

«Was für eine Größe hast du?«, fragte Eva in das Rattern der Straßenbahn hinein.»Ich meine, in inch.«

«Neunundzwanzig oder achtundzwanzig, das kommt auf die Firma an.«

«Ich habe vierunddreißig oder sechsunddreißig«, sagte Eva.

«Was hast du gesagt?«

Draußen auf der Straße hämmerte ein Pressluftbohrer, bohrte Löcher in den Asphalt, riss breite Rinnen in die Straße.

«Überall diese Baustellen«, sagte Franziska.»Man versteht ja sein eigenes Wort nicht mehr.«

Einmal war Eva in einen Jeans-Laden gegangen, hatte aufgeregt und beschämt probiert.

«Wenn Ihnen vierunddreißig inch zu klein ist, probieren Sie doch mal sechsunddreißig inch.«

Die Verkäuferin hatte mit einer zweiten Verkäuferin geredet. Eva, in der Kabine, hatte sie nicht verstehen können, so leise hatten sie geredet. Sie hatte nicht gewusst, worüber sie lachten. Eva hatte in der Kabine gestanden, einen orangefarbenen Vorhang im Rücken, vor dem Spiegel hatte sie gestanden und versucht, die Jeans zuzukriegen, und draußen das Lachen der Verkäuferin, der sicher die Größe neunundzwanzig passte, einer, die nicht vierunddreißig oder sechsunddreißig probieren musste. Neunundzwanzig inch. Wenn Eva das jemals erreichen könnte! Sie hatte in der Kabine gestanden, Orange war wirklich keine Farbe für sie, wem stand überhaupt Orange, und hatte mit vor Anstrengung gerötetem Gesicht versucht, den Reißverschluss zu schließen. Es ging nicht. Er klemmte. Aber sie wagte nicht, die Verkäuferin zu rufen, die mit der Größe neunundzwanzig, vielleicht hatte sie sogar acht-undzwanzig, um sie zu bitten, ihr zu helfen beim Schließen.

Dann war sie zur Kasse gegangen, hatte die Jeans, die vierunddreißiger, auf die Theke gelegt und gesagt:»Ich nehme die. «Sie hatte bezahlt und war gegangen. Warum hatte sie das gemacht? Neunundsechzig Mark für nichts, für eine Hose, die ihr zu eng war, die sie nie anziehen konnte, nur weil sie sich schämte zu sagen:»Sie passt mir nicht.«

Wie würde es mit Franziska sein?

Результаты (украинский) 1:

Єва і Франциска дізнався і потім вони пішли в місто». Я повинен йти з тобою? ", запитав Франциска, оскільки б вона почула з у Hundertmarkschein." Давай, дозвольте мені піти. Я йду як торговий.» «Я не знаю, але ще не те, що я хочу, ", відгукнулися неохоче Єва. Як би це бути приміряє, якщо Франциска був? Покупки з матері, це було щось інше. Матері знав, Єва, не дивився на товста груди, знав розміром з їх сідницями. Мав Франциска, вона може навіть не помітив, була Єва як товстої? Вона помітить вас, якщо Єва спробував штани? Вони хотіли б купити джинси. Але може бути, вона повинні прийняти може бути книг? Вона хотіла пару штанів і кофтинка. Вона мала ні штани довго.» Штани, не буду шити «», сказав, що Schmidhuber. Не варто. Ви повинні купити штани.» «Єва, жоден fit ви все одно. Приймати замість цього плаття ", була думка про матір." Плісировані спідниці, щільно зверху, потім весна складки, що зручно для вас. І темно, як це можливо. Світлі тони наносите.» Єва, побоюючись сміх, побоюючись того, побоюючись досвід того, що ви дійсно не потрібне, мав кивнув і знову, щоб отримати нові спідниці. «Для мене це важко знайти щось, "сказав вона Франциска.» «Це не має значення. У мене є терпіння, багато терпіння. Моя мати також важко, але вона любить його, коли я йду. Вона говорить, могли б добре раджу.» «Можливо я купую, а також книги. «» «За 100 марок? «» Вони поїхали трамвай у місті. Франциска знав, що вона сказала, що невеликий магазин, дуже гарним, там вони напевно знайдете щось. «Якого розміру ви? «, запитав Єва в балачки трамвая в.»» Я маю на увазі в дюймах.» «Двадцять дев'ять або двадцять вісім, яка приходить на компанію. «» «У мене є тридцять чотири, або тридцять шість, "сказав, що Єва.» «Що? «» За межами на вулиці стукати стисненого повітря дриль, просвердлені отвори в асфальті, зірвав широкі канавки у дорозі. «Всі ці будівельних майданчиках, "сказав Франциска.»» Більше не є так слова його власної.» Після того, як Єва пішов у магазин джинси, був схвильований і ніяково спробував. «Якщо тридцять чотири дюйми замалий, спробувати мною тридцять шість дюймів. «» Продавець поговорив з другого постачальника. Єва, в салоні, вона була не розумію, так тихо, вони говорили. Вона не знала, що вони сміялися. Єва в салоні стояв помаранчевий завісу в спину перед дзеркалом вона стояла і спробував отримати джинси, і на сміх продавця, упевнений розмір двадцять дев'ять fit, який повинен був спробувати не тридцять чотири або тридцять шість. Двадцять дев'ять дюймів. Якщо Єва могли робити що-небудь! Вона стояла в салоні, помаранчевий був дійсно колір не потрібен для них, хто стояв на всіх помаранчевий, і з зусиль gerötetem обличчя намагається закрийте застібку-блискавку. Вона не була. Він застряг. Але вона не смів виклику, розмірами двадцять дев'ять, може бути вона навіть двадцять вісім довелося попросити їх, щоб допомогти вам, коли ви закриваєте продавця. «Подався до касира, джинси, vierunddreißiger, на лічильник і сказав: "я беру це. «Вона заплатила і не було. Навіщо вона це зробила? «Шістдесят дев'ять Марк даремно, на пару штанів, яка була занадто жорсткою їй, що вони ніколи не сприяло б залученню, тільки тому, що вона була соромлюся сказати:» ви не мені підходять.» Що б було з Франциска?

Результаты (украинский) 2:

Єва і Franziska дізнався , а потім вони увійшли в місто. "Повинен чи я піти з тобою?" Запитала Franziska, коли вона чула про ста марок. "Давай, відпусти мене. Мені подобається ходити по магазинах. "

" Але я ще не знаю , що я хочу, "відповіла Єва нерішуче. Як би це спробувати , коли Franziska був там? Покупки з матір'ю, це було що - то інше. Мати знала Єва, не дивився на великих грудей, знав про розмір її дупу. Franziska, вона може навіть не помітити , як товстий Єва? Чи буде це вдарити її , коли Єва спробувала штани?

Джинси хотів купити його. Але , можливо , вона повинна швидше брати книги? Вона хотіла пару штанів і блузки. Вона давно вже без штанів. "Штани я не шиють," сказав Шмідхубер. "Це не варто. Штани повинні купити. "

" Єва, у всякому разі для виявлення проблем немає. Дорогий Візьміть плаття, "була думка матері.« А спідниця в складку, наглухо, а потім за допомогою пружинних зморшок, що зручно для вас. І як можна більш темні. Світлі кольори допомагають на. "

Єва, побоюючись сміху, страху смаку, з- за страху досвіду , що ви дійсно пристосовувати що - небудь, він кивнув і знову отримати нове пальто.

" Для мене це важко знайти що - то знайти " , сказала вона Franziska.

" не хвилюйся. У мене є терпіння, багато терпіння. Моя мати теж важко, але їй це подобається , коли я mitgehe. Вона каже , що я міг би зробити добре " .

" Може бути , я купую книги. "

" За сто марок? "

Вони взяли трамвай в місто. Franziska зробив невеличкий магазин, дуже добре, сказала вона, там вони знайшли б що - то.

"Який розмір у вас є?" На питання Єва в гуркоті трамваїв в. "Я маю в виду, в дюймах."

"Двадцять дев'ять, або двадцять вісім, яка залежить від компанії. "

" Я тридцять чотири або тридцять шість, "Єва. сказав

:" Що ти сказав? "

на вулиці стукати відбійного молотка, просвердлені отвори в асфальті, відірвав широкі канавки в дорозі.

" на протязі цих сайтів, "сказав Franziska." людина розуміє , да більше не його власні слова. "

Після того, як Єва пішла в магазин джинсів, спробував збуджений і збентежений.

" Якщо ви тридцять чотири дюйми занадто малий, спробуйте його тридцять шість дюймів . "

продавщиця розмовляв з другим помічником. Єва, в салоні, не в змозі зрозуміти, так само тихо , як вона говорила. Вона не знала , що вони сміялися. Єва стояла в салоні, помаранчевий завісу в спині, перед дзеркалом вона стояла і намагалася zuzukriegen джинси, так і поза сміху продавця, сейф розміром двадцять дев'ять підходить, той , який не мав тридцять чотири або спробувати тридцять шість. Двадцять дев'ять дюймів. Якщо Єва коли - або змогли досягти! Вона стояла в салоні, Помаранчевий дійсно не було для неї колір, який був коли - або Помаранчеве, і намагався з продувають з фізичному навантаженні особою , щоб закрити блискавку. Це не спрацювало. Він підтягнутий. Але вони не сміють називати продавець, з розміром двадцять дев'ять, може бути , у них було ще вісім-двадцять, щоб запитати її , щоб допомогти їй ближче.

Тоді вона пішла до касира були джинси , які на vierunddreißiger вниз лічильник і сказав: "Я беру. "Вона заплатила і пішла. Чому вона це зробила? Шістдесят дев'ять знаків для нічого, крім пари штанів , яка була занадто жорсткою, вона не могла змусити, тільки тому , що їй було соромно сказати: "Вам не подобається."

Як це було б з Franziska?

Результаты (украинский) 3:

E%%%%%%%%%C2% BBIch%20am%20.%20%c2% ABSie%20сплатив%20%20а%20був%20пішов.%20Чому%20мали%20ти%20В%20?%2060 9%20Марк%20f%c3%BCr%20нічого,%20f%c3%BCr%20А%20брюки,%20В%20Вашого%20до 20% тісно%20був,%20В%20ти%20ніколи%20затягування%20, 20% тільки%20через%20ти%20бути%20sch%c3%A4'MTE%20до 20% кажуть:%c2% BBSie%20підходить%20мене%20не.%c2%AB%5е%5е%20а%20Вт%c3% BCrde%20його%20з%20Franziska%20?