mit neun Hektar Grund. Drinnen wohn

mit neun Hektar Grund. Drinnen wohnten Vater und Mutter und der Großvater, das war Mutters Vater, und dazu noch acht Kinder. Franz war der älteste, dann kam der Michi, der Hans und ich, das erste Mädchen, nach mir Resi, Alfons, Sepp und Schorsch und später dann noch ein Bub. (...)
Einmal spielten wir auch so schön und lustig und liefen alle rund ums Haus. Da kam bei der Haustüre die Fanny heraus mit unserem Badewandl und schüttete nahe beim Haus viel Blut aus.
Sie sagte, das ist von der Mutter. ... Die Mutter lag im Bett, sie hatte den Mund offen und ihre Brust hob und senkte sich in einem Röcheln. Im Bettstadl lag ein kleines Kind und schrie, was nur rausging. Wir Kinder durften zur Mutter ans Bett gehen und jedes einen Finger ihrer Hand nehmen.
(...)
Es war gerade Sommer, meine Mutter ist am 21. Juli 1927 gestorben.
(...)
Es kam die Ernte, und die meiste Arbeit war da die Feldarbeit, und jeder hatte es satt, immer wieder zu helfen. Da dachte der Vater, ich muss mir selber helfen. Es blieb ihm nichts anderes übrig, als die Kinder arbeiten zu lassen.
(...)
Es dauerte nicht lange, da sagten die Buben, im Haus ist alles deine Arbeit, das ist Dirndlarbeit. Nach der Schule kam die Meieredermutter, um mir das Kochen beizubringen. In meinem Beisein sagte der Vater zu ihr, wenn sich's das Dirndl nicht merkt, haust du ihr eine runter, da merkt sie es sich am schnellsten. An Sonntagen lernte sie mir das meiste, da war keine Schule. Mit neun Jahren konnte ich schon Bohrnudeln, Dampfnudeln, Apfelstrudel, Fischgerichte und viele andere Dinge kochen.
(...)
Milch und Kartoffeln und Brot gehörten zu unserer Hauptnahrung. Abends, wenn ich nicht mehr richtig kochen konnte, weil wir oft von früh bis vier Uhr nachmittags Schule hatten und dann erst in der Abenddämmerung heimkamen, da haben wir für die Schweine einen großen Dämpfer Kartoffeln gekocht. Die kleinen Kinder konnten kaum erwarten, bis er fertig war, schliefen dann aber doch auf dem Kanapee oder auf der harten Bank ein. Wir mussten sie dann zum Essen wecken. Weil wir so viel Hunger hatten, haben wir so viele Kartoffeln gegessen, dass für die Schweine nicht genug übrig blieb. Da hat der Vater geschimpft. Der Hans hat einmal 13 Kartoffeln gegessen, da hat der Vater gesagt,(...) friss nicht so viel, es bleibt ja nichts mehr für die Sau.
(...)
Hosen wurden jeden Tag zerrissen. Da zwang mich mein Vater, bis um zehn Uhr abends zu nähen und zu flicken, wenn alle anderen schon im Bett lagen. Auch er ging zu Bett. Wenn es mir dann gar zu viel wurde, ging ich in die Speisekammer, machte die Tür ganz auf und stellte mich hinter die aufgeschlagene Tür. Da konnte ich mich verstecken und weinte mich aus. Ich weinte so bitterlich, dass meine Schürze ganz nass wurde. Mir fiel dann immer ein, dass wir keine Mutter mehr haben. Warum ist gerade unsere Mutter gestorben, wo wir doch so viele Kinder sind.
(...)
Es kam das Jahr 1939, und manche Leute redeten vom Krieg. An einem Sonntag fragte mich Albert, ob ich seine Frau werden will. Ich konnte es anfangs gar nicht recht glauben. Dann hielt er bei meinem Vater um mich an. Da war es nun nicht mehr so leicht für den Vater, denn mit mir verlor er eine Arbeitskraft, und meine Schwester konnte mich nicht so leicht ersetzen.
(...)
Am 25. Juli 1939 wurde an Albert der Hof übergeben. Am 18. August war die standesamtliche und am 19. die kirchliche Trauung.
(...)
In einer halben Stunde war alles vorbei, und wir waren Mann und Frau. Wir zogen unsere schönen Kleider aus und fingen die Arbeit an. Das Essen war wie an anderen Tagen auch. Ein Hochzeitsfoto wurde nicht gemacht.
(...)
Wie wir geheiratet haben, waren wir so arm, das kann sich heute niemand vorstellen. Das musste man schon von klein an gewöhnt sein, sonst hätte man das nicht ausgehalten.
(...)
Es war noch Erntezeit, (...), da kam mit der Post der Einberufungsbefehl für meinen Mann. (...) Dass mein Mann in der ganzen Gemeinde der erste und einzige war, der einrücken musste, hat mich sehr geärgert. Nur weil meine vier alten Leute keine Nazis waren! Alle anderen jungen Männer waren lange Zeit noch daheim.
(...)
Meine Schwiegermutter sagte, jetzt wo dein Mann nicht mehr hier ist, musst du bei mir in der Kammer schlafen, du bist noch jung, und es könnte einer zu dir kommen. Mir war es gleich, ich war am Abend sowieso müde, dass ich nur schlafen wollte. Daher zog ich in ihre Kammer.
Um zwei Uhr morgens musste ich aufstehen, um zusammen mit der Magd mit der Sense Gras zum Heuen zu mähen. Um sechs Uhr war die Stallarbeit dran, dann das Futtereinbringen für das Vieh, im Haus alles herrichten und wieder hinaus auf die Wiese. Ich musste nur laufen. Die Schwiegermutter stand unter der Tür und sagte, lauf Dirndl, warum bist du Bäuerin geworden? Sie aber tat nichts.

Результаты (русский) 1:

з дев'яти акрах землі. Всередині матері батька і діда жив, батько його матері а також вісім дітей. Франц був старшим, то на Michi, Ханс і я прийшов маркери змінення розміру, Alfons, Зепп та Шорш а потім хлопчик, Перша дівчина, для мене. (...)Одного разу ми також були настільки хороший і смішний і побіг по всьому будинку. Там прийшов в передні двері з Фанні геть з нашої Badewandl і вилив багато крові, близько до будинку.Вона сказала, що це від матері. ... Матері лежав у ліжку, вона відкрити рот і її груди воскрес і упав тріскачка. В Bettstadl, був маленьким дитиною і закричав, що тільки що виходив. Ми діти могли йти до мами на ліжко, і кожен взяти пальцем її руку.(...)Це було просто влітку, моя мати помер 21 липня 1927 року.(...)Існував збору врожаю, Велика частина роботи була польових робіт і все набридло знову і знову, щоб допомогти. Там Отцю думав, що я повинен допомогти мені. Вона залишається нічого йому, як діти.(...)Незабаром як хлопчики сказав: в будинку, все це робота, робота Dirndl. Після закінчення школи в Meieredermutter приїхав навчати приготування до мене. Батько, сказав їй, в моїй присутності, якщо він не пам'ятає на Dirndl, тебе вниз один з її, як вона згадує це найшвидший. По неділях, вона дізналася найбільш не було ніяких школи. У віці дев'яти років, я міг готувати вже буріння локшина, парові макарони, яблучний штрудель, рибні страви та багато іншого.(...)Наші основні продукти харчування включені хліб, молоко і картоплю. Увечері, коли я міг належним чином не готувати, тому що ми мали школи і потім повернувся додому в сутінках, часто з ранку до чотирьох o ' годинник в другій половині дня як ми готували великий стрижня демпфера картопля для свиней. Маленькі діти навряд чи могли чекати, поки він був готовий, а потім на дивані або на жорсткий лавці заснув. Нам довелося розбудити їх потім до обіду. Тому що ми так багато голоду, ми їли стільки картоплю, що не достатньо було залишено для свиней. Там Отцю має лаяли. Ганс з'їв один раз 13 картоплю, тому, що батько gesagt,(...) нічого більше для свині не Їжте там так багато.(...)Штани були розірваний на частини кожен день. Оскільки мій батько змусила мене шити до 10: 00 вечора і полагодити, якщо всі інші вже в ліжку. Він пішов спати. Коли вона була тоді занадто багато, я пішов в коморі, все, що відкрив двері і стояв за відкритих дверей. Потім я міг приховати і мене кричати. Я плакав так гірко, що мою спідницю була вся мокра. Потім я пригадав, що у нас немає матері. Чому саме наш мати померла, де у нас є так багато дітей.(...)Існував 1939 рік, і деякі люди говорили про війну. У неділю Альберт запитав мене, чи хочу я бути дружиною. Я міг би спочатку не зовсім це повірити. Потім він зупинив мій батько мені. Так як він вже зараз не так легко для батька, тому що він втратив працівник зі мною, і моя сестра може не легко замінити мене.(...)25 липня 1939 суд був прийнятий до Альберт. 18 серпня цивільно-правових договорів був і 19-го весільні церкви.(...)За півгодини все закінчилося, і ми були чоловіком і дружиною. Ми витягли з нашими красиві сукні і розпочав свою роботу. Їжа була як в інші дні також. Фото весілля не прийняте.(...)Як ми одружилися, ми були настільки бідні, які можна уявити собі сьогодні ніхто. Ви повинні були вже на малих використовується для бути, інакше ви б не пережили що.(...)Це був час збору врожаю, (...), отримав від призову в порівнянні замовлень на мій чоловік з поста. (...) Що мій чоловік у вся громада які був першим, і, що було тільки для переміщення, має дратувало мене дуже. Просто тому, що мої чотири старі люди не були нацисти! Всі молоді люди були ще вдома, довгий час.(...)Моя мати в законі сказав: тепер, коли ваш чоловік не тут більше, вам доведеться спати зі мною в камері, ви все ще молодий, і там може бути один до вас. Це те ж саме, я був, що тільки хочу спати увечері все одно втомився. Таким чином, я переїхала в своїй кімнаті.На о другій годині ранку я повинен був стояти до косити трави для Heuen разом з покоївка з коса. Шість про ' годинник була стабільною роботою, то вставки корми для худоби в будинку все встановити і назад на газоні. Мені довелося ходити тільки. Теща знаходився під двері і сказав: запустити Dirndl, чому ви стали фермера дружини? Вона нічого не робив, але.

Результаты (русский) 2:

з дев'яти гектарів землі. Усередині мешкав батька і матері і діда, який був батьком матері, плюс вісім дітей. Франц був найстарішим, потім прийшов Michi, ханьці і я, перша дівчина після мене Resi, Альфонс, Зеппа і Schorsch , а пізніше ще хлопчик. (...)
Після того, як ми грали так добре і смішно , і побіг поза будинком. Так як Фанні прибув на вхідних дверях з нашого Badewandl і викинули біля будинку багато крові.
Вона сказала , що це від матері. ... Мати була в ліжку, у неї був відкрити рот , і її груди піднімалася і опускалася в брязкальце. У ліжку сарай була маленька дитина, плаче, що тільки що вийшов. Ми були діти йдуть до матері в ліжку і приймати кожен палець її руки.
(...)
Це було тільки влітку, моя мати померла 21 липня 1927 року
(...)
Це був урожай, і велика частина роботи там була польова робота, і всі втомилися , щоб допомогти знову. Батько подумав, що я повинен допомогти собі. У нього не було вибору , окрім як дозволити дітям працювати.
(...)
Це не було давно сказав хлопцям у будинку, все це ваша робота, це робота Dirndl. Після школи прийшла Meier Едер мати , щоб навчити мене готувати. У моїй присутності батько сказав їй, коли це Dirndl не помітив, ви караєте її вниз , тому що вона відчуває , що це найшвидший. По неділях вона отримала мене найбільше, не було ні однієї школи. З дев'яти років я був в змозі приготувати Bohrnudeln, приготовані на пару пельмені, яблучний штрудель, рибу і багато іншого.
(...)
Молоко і картопля і хліб були серед нашої основною їжею. У нічний час, коли я не міг готувати правильно, тому що ми часто не мали під другій половині дня в школу з ранку до четвертої години , а потім повернувся додому тільки в сутінках, як ми приготували великі демпфирующие картопля для свиней. Діти молодшого віку не міг дочекатися, коли він закінчить, а потім заснув , але на дивані або на жорсткому лавці. Нам довелося потім прокинутися , щоб поїсти. Тому що у нас було стільки голод, ми з'їли стільки картоплі , що для свиней залишилося не залишилося достатньо. Батько вилаяв. Ханьці один раз з'їли 13 картоплі, як батько сказав, (...) НЕ Friss не так багато, по- , як і раніше нічого більше для свиноматки.
(...)
Штани кожен день були розірвані. Так як змусив себе, батько мій, щоб зшити до десятої години вечора і закрити , коли всі інші вже лежали в ліжку. Він теж ліг спати. Якщо тоді було занадто багато для мене, я пішов до комори, двері відчинилися повністю і стояв за збитими дверима. Так як я міг би сховатися і кричав себе поза. Я плакала так гірко , що моя спідниця була вся мокра. потім я згадав , що завжди у нас немає ніякої матері. Чому тільки що помер, наша мати, де у нас є так багато дітей.
(...)
Це був 1939 і деякі люди говорили про війну. Одного разу в неділю запитав Альберт , чи хочу я бути його дружиною. Я міг би спочатку не повірив правильно. Потім він тримав мого батька до мене. Так як це вже не так легко для батька, для мене він втратив працівника, і моя сестра не могла замінити мене так легко.
(...)
25 липня 1939 року передані в суд Альберт. 18 серпня, був цивільний і 19 церква весілля.
(...)
Через півгодини все було скінчено, і ми були чоловіком і дружиною. Ми зняли гарний одяг і почав працювати. Їжа була , як і в інші дні теж. Весільна фотографія не зроблено.
(...)
Коли ми одружилися, ми були настільки бідні , що може сьогодні ніхто не припускав. Те, що Ви були з самого раннього віку , який буде використовуватися, в іншому випадку ви б не пережили.
(...)
Це був час збору врожаю, (...), надійшов поштою порядок призову на мого чоловіка. (...) Той факт , що мій чоловік у всьому зборах першим і єдиним, що мав приєднатися, дуже роздратований. Просто тому , що мої четверо людей похилого віку не були нацисти! Всі інші молоді люди вже давно додому ще.
(...)
Моя мама сказала, тепер , що ваш чоловік вже не тут, ви повинні спати зі мною в камері, ви все ще молоді, і це може бути один , щоб прийти до вас. Для мене це було , як я був ввечері втомленим так чи інакше, я просто хотів спати. Так що я переїхав в її кімнату.
О другій годині ночі я мав стати косити разом з покоївкою з косою траву , щоб зробити сіно. О шостій годині стабільної роботи в ньому було, то введення корми для великої рогатої худоби, в будинку виправити все і назад на луг. Я просто повинен був бігти. Мати стояла в дверях і сказав, запустити Dirndl, чому ти став фермером? Але вони нічого не зробили.

Результаты (русский) 3:

%%%%20В%20%20Dirndl роботи.%20після%20В%20Школи%20прийшли%20В%20Юлієм Майером Едер матері,%20до 20% мене%20В%20приготування%20навчити.%20в 20-20%моя присутність 20%20сказав%20В%20Батько%20до 20%,%20якщо%20бути%27s%20В%20Dirndl%20не%20пам'ятає%20оселюється%20тис.%20Вашого%20А%20вниз,%20да%20ноти%20ти%20його%20бути%20на%20найшвидшим.%20%20неділі%20дізналися%20ти%20мене%20В%20найбільш%20да%20був%20не%20школи.%20з%209%20 років%20б%20i%20Приємно%20буріння локшину,%20пари локшину,%20яблучний штрудель,%%20до 20% він%20закінчив%20, 20% спав%20потім%20а%20а%20%20В%20Kanapee%20або%20%20В%20жорсткий%20Банк%20а.%20Ми%20мали%20ти%20потім%20до 20% харчових%20прокидатися.%20через%20ми%20так%20набагато%20Голоду%20, 20% мають%20ми%20так%20багато%20картоплю%20їсти,%20,%20f%c3%BCr%20В%2047%20не%20достатньо%20%c3% BCbrig%20залишився.%20да%20має%20В%20Батько%20хрест.%20В%20Ганс%20має%20колись%2013%20картоплю%20їсти,%20да%20має%20В%20Батько%20сказав(...)%20friss%20не%20так%20.%20%20залишається%20так%20нічого%20більш%20f%c3%BCr%20В%20Соу.%5Е(...)%5 EHosen%20були%20кожного%20день%20рвуться.%20да%20змусили%20мене%20мій%20батька, 20% до 20% до 20%10%20:00%20Вечір%20до 20% n%c3%A4курку%20а%20до 20% латки,%20якщо%20всі%20інших%20Приємно%20в%20ліжко%20шарів.%20й%20с%20пішла%20до 20% ліжка.%20Якщо%20його%20мене%20потім%20навіть%20до 20% набагато%20, 20% пішла%20i%20в 20-20-20, 20 комору%20зробив%20В%20т%c3%BCr%20всі%20%20а%20, 20% мене%20позаду%20В%20відкрив%20т%c3%BCr.%%ЯE%%20в%20Будинку%20всі%20оновлення%20а%20знову%20й%20на 20%в%20галявина.%20i%20мали%20лише%20бігу.%20В%20теща%20рівень%20під%20В%20т%c3%BCr%20а%20сказав%20запустити%20Dirndl,%20Чому%20мистецтва%20тис.%20B%c3%A4uerin%20?%20ти%20а%20зробив%20нічого.