Die Türken vor WienDas Osmanische R

Die Türken vor Wien
Das Osmanische Reich beherrschte im 17. Jahrhundert mit der Balkanhalbinsel und dem größten Teil Ungarns ganz Südosteuropa. Da ein weiteres Vordringen der islamischen Türken eine Gefahr für das Christentum bedeutete, war ihre Zurückdrängung Aufgabe aller christlichen Herrscher Europas. Beim Kampf gegen die Türken fielen für den Kaiser die Interessen seines eigenen Landes mit seinen kaiserlichen Pflichten als Verteidiger des Christentums zusammen. Die französischen Könige unterhielten seit langem gute Beziehungen zu den Türken. Kaiser Leopold I. hatte 1664 einen zwanzigjährigen Waffenstillstand mit dem Sultan geschlossen. Doch als im österreichischen Teil Ungarns ein Aufstand ausbrach, marschierte 1683 ein 200 000 Mann starkes türkisches Heer unter dem Großwesir Kara Mustafa bis Wien und belagerte die österreichische Hauptstadt. Der kaiserliche Hof war geflohen. Die Belagerung dauerte zwei Monate. An der Seite des Kaisers standen die meisten Reichsfürsten (nicht ohne Einfluss des Papstes), der polnische König Johann Sobieski, der mit Frankreich verbündet war. Die Kurfürsten von Bayern und Sachsen nahmen persönlich am Türkenkrieg teil. Besondere Verdienste erwarb sich Herzog Karl V. von Lothringen. Wien wurde am 12. September 1683 befreit.
Im Frieden von Karlowitz mussten die Türken 1699 den größten Teil des von ihnen beherrschten Ungarn an Österreich abtreten. Die Befreiung der Balkanchristen von der türkischen Herrschaft wurde eine der Hauptziele der österreichischen Politik.

Результаты (украинский) 1:

турки до Відня
багатьох Османська виніс рішення на 17-му століття з Балканського півострова і більшої частини Угорщини протягом Південно-Східної Європи. як далі проникнути ісламські турок небезпеку для християнства повинно було відсунути своє завдання всіх християнських правителів у Європі.боротьба проти турків попався на кайзера інтереси своїй власній країні зі своїми імперськими обов'язків захисників християнства разом. французькі королі говорили протягом тривалого часу хороші відносини з турками. імператор Леопольд I був у 1664 двадцятирічна перемир'я з султаном закриті.але, як і в австрійській частині Угорщини спалахнув бунт, пройшли в 1683 році в 200 000 людина сильна турецьку армію під великий візир Кара Мустафа до Відня і обложили столицю Австрії. імператорський двір втік. Облога тривала два місяці. стояв на боці найбагатших князів імператора (не без впливу тата),польський король Ян Собеський, який був у союзі з Францією. курфюрст Баварії та Саксонії особисто був присутній війну турки. особливі заслуги заробив герцогом Карлом ст. Лотарингії. Відень народився 12 Вересень 1683 звільнені.
В світі за Karlo жарти були турками в 1699 поступитися Австрії найбільшу частину з них домінують Угорщина.звільнення балканських християн від турецького панування був одним з ключових цілей австрійської політики.

Результаты (украинский) 2:

Турки перед Відень
Османської імперії постановив по всій південно-східній Європі в 17 столітті, Балканського півострова і найбільшу частину Угорщини. Як подальшого посягання ісламського турки представлені небезпека для християнства, їх репресій був завдання всі християнські лінійки Європи. В боротьбі проти турків інтереси своєї країни збігся за імператора з його імператорської обов'язків захисник християнства. Французькі королі підтримувати добрі стосунки з турками протягом тривалого часу. Імператора Леопольда я закінчення 1664 двадцять річні перемир'я з султана. Але коли в спалахнуло повстання в австрійській частині Угорщини, йшли до Відень, 1683 200 000 чоловіків сильну армію турецької під керівництвом Grand візира кара Мустафа обкладена австрійській столиці. Готель Imperial Court втік. Облога тривала два місяці. На боці імператор були найбільш Імперської князів (не без впливу Папа) Польський король Йоганн Собеського, була союзником з Францією. Курфюрст Баварії і Саксонії особисто взяв участь у турецької війни. Карл v, герцог Лотарингія отримала заслуг. Відень був на 12 вересня 1683 випустила.
миру Karlowitz, турки був піти у відставку у 1699 основну частину Угорщини правлять їх до Австрії. Звільнення Балканська християн з турецького панування була однією з головних цілей австрійської політики.

Результаты (украинский) 3:

Turks перед Wien
das ottoman імперія контрольована
17. Вік з Балканським Півостровом та найбільшою частиною Угорщини повністю південна Європа-сходу. З подальшого проникнення ісламського Turks означало небезпеку для Християнства, їхнього відхиляючого завдання всіх Християнських правителів Європи.З боїм проти Turks інтересів його власної країни розвалилися з його імперськими зобов'язаннями тому що захисники Християнства для імператора. Французькі королі підтримали довгий час гарні відношення з Turks. Імператор Leopold I. Закрило 1664 двадцять-рік-старе перемиря' з султаном.Але коли у австрійській частині Угорщини повстання вибухнуло, 1683 200.000 людей сильна турецька армія під велика vizier Kara Mustafa до Відня marched та оточила австрійський капітал. Імперський двір fled. Облога взяла два місяці. У стороні імператора найбільш князі царини лишилися в силі (не без впливу Римського папи),Польський король Johann Sobieski, хто був в з Францією. Лікують князів Bavaria та Saxony взяв участь особисто у Turk війні. Герцог Karl V. Lorraine надав спеціальні служби. Відень стала 12 вересня 1683 befreit.
Im мир Karlowitz мав Turks 1699 найбільшу частину ними контрольована Угорщина у переміщенні Австрії.Звільнення Balkans Християнина з турецького правила стало однією з принципових цілей австрійських Politik.