Das Wirtschaftssystem der Bundesrep

Das Wirtschaftssystem der BundesrepublikDie Bundesrepublik Deutschland gehört zu den großen Industrieländern, sie steht in der Welt an der vierten Stelle. Im Welthandel nimmt sie sogar den zweiten Platz ein. Das Wirtschaftssystem im Land hat sich seit dem zweiten Weltkrieg zu einer sozialen marktwirtschaftlichen Ordnung mit globaler Steuerung des Wirtschaftsablaufs entwickelt. Es verbindet die freie Initiative des einzelnen mit den Grundsätzen (-Prinzipien) des sozialen Fortschritts. Unter dem Stichwort (-Losung) "So wenig Staat wie möglich, so viel Staat wie nötig" hat der Staat in erster Linie eine Ordnungsaufgabe. Die Voraussetzung für das Funktionieren des Marktmechanismus ist der Wettbewerb. Ohne Konkurrenz. kann es keine Marktwirtschaft geben. Die Triebkraft des Marktes ist das Streben nach Gewinn. Deshalb muß er überall dort versagen, wo keine Gewinne erzielt werden sollen oder können. Aus diesem Grund waren einige Bereiche der deutschen Wirtschaft nie ganz dem marktwirtschaftlichen System unterworfen, z.B., die Landwirtschaft, Teile des Verkehrswesens und der Steinkohlenbergbau. Die Deutsche Bundesbahn und die Deutsche Bundespost gehören auch noch zum Besitz der öffentlichen Hand. Folgende Gremien wirken an der Koordinierung der Wirtschafts- und Finanzpolitik mit:Der Konjunkturrat für die öffentliche Hand besteht aus den Bundesministern für Wirtschaft und Finanzen, je einem Mitglied jeder Landesregierung und Vertretern der Gemeinden. Die Deutsche Bundesbank, die von der Regierung unabhängig ist, ist für die Geldpolitik zuständig. Der Finanzplanungsrat hat die Aufgabe, die Finanzplanung von Bund, Ländern und Gemeinden zu koordinieren. Die wichtigsten Industriezweige der BRD sind Steinkohlenbergbau, Metallurgie, Maschinenbau, Straßenfahrzeugbau (Automobilindustrie), Schiffbau, Luft- und Raumfahrtindustrie, feinmechanische, chemische, elektrotechnische, optische Industrie, Verbrauchsgüterindustrie, Nahrungs- und Genußmittelindustrie.Die Zahl der Industriebetriebe nimmt seit einigen Jahren ab: von 100 000 Betrieben im Jahre 1966 bis 44 000 im Jahre 1986. Im vereinigten Deutschland beträgt die Zalif der Betriebe etwa 52 000. Über die Hälfte dieser Betriebe sind Kleinbetriebe mit weniger als 50 Beschäftigten, 43% mit 50 bis 500 Beschäftigten können als Mittelbetriebe bezeichnet werden, und nur etwa 5% aller Betriebe sind Großbetriebe mit mehr als 500 Beschäftigten. Die Bundesrepublik verfügt auch über eine leistungsfähige Landwirtschaft. Bäuerliche Familienbetriebe bestimmen nach wie vor das Bild der Landwirtschaft: 70% aller Betriebe bewirtschaften eine Fläche von wenige als 50 Hektar. Die wichtigsten Anbauprodukte sin Brot- und Futtergetreide, Kartoffeln, Zuckerrüben, Gemüse, Obst, Wein. Es gibt auch Hühnerfarmen, Schweine- und Rindermästereien. 1950 ernährte ein deutsche Landwirt 10 Personen, heute aber 70 Personen.Die Fostwirtschaft und die Fischerei spielen auch eine grosse Rolle in der Struktur der bundesdeutschen Wirtschaft.

Результаты (украинский) 1:

Економічна система Федеративної Республіки
Федеративна Республіка Німеччина є однією з провідних промислово розвинених країн, то в світі на четвертій позиції. У світовій торгівлі вона навіть займає друге місце. Економічна система в країні розвивалася в соціальній ринковій економіці з глобальним контролем економічних процесів з часів Другої світової війни. Вона з'єднує вільну ініціативу індивіда з принципами (етичні принципи) соціального прогресу. Під заголовком (-Losung) «як мало уряду, наскільки це можливо, як багато держави як необхідна» держава має в першу чергу на роботу відмінно. Необхідною умовою функціонування ринкового механізму є конкуренція. Без конкуренції. там не може бути ринкової економіки. Рушійною силою ринку є прагнення до прибутку. Тому він повинен терпіти невдачу в будь-якому місці, де немає прибутку, які повинні бути досягнуті або можуть. З цієї причини, деякі галузі економіки Німеччини ніколи не піддавалося все країнам з ринковою економікою, наприклад, сільське господарство, частини транспорту та вугільної промисловості. Федеральні залізниці і Німецьке Федеральне повідомлення також належать до державної власності. Наступні органи діють в координації економічної і фінансової політики:
Економічна рада для державного сектора складається з федеральних міністрів економіки і фінансів, один з членів кожних державної влади та представників громадськості. Німецький Бундесбанк, який не залежить від уряду, відповідає за грошово - кредитну політику. Рада фінансового планування для координації завдання фінансового планування на федеральному, державному та місцевому. Основні галузі промисловості ФРН є видобуток вугілля, металургії, машинобудування, автомобільної (автомобільної промисловості), суднобудування, аерокосмічної промисловості, точного машинобудування, хімічної, електричної, оптичної промисловості, легкої промисловості, продуктів харчування і напоїв.
Число промислових підприємств знижується в протягом декількох років: 100 000 ферм в 1966 році до 44000 в 1986 р В об'єднаній Німеччині в Zalif господарств становить близько 52 000. Більше половини цих підприємств є малими підприємствами з чисельністю менше 50 осіб, 43 % з 50 до 500 людей може бути описані як середні підприємства, і тільки близько 5% всіх ферм великих компаній з більш ніж 500 співробітниками. Федеративна Республіка також має потужне сільське господарство. Сімейні ферми визначається як образ сільського господарства: 70% всіх господарств управляти площею трохи більше 50 гектарів. Основний обрізає гріх хліб і фуражне зерно, картопля, цукровий буряк, овочі, фрукти, вино. Є також курячі ферми, свині й велика рогата худоба на відгодівлі. +1950 недоїдають, німецький фермеру 10 осіб, а сьогодні 70 people.The Fostwirtschaft і рибальство також грають важливу роль в структурі економіки Німеччини.

Результаты (украинский) 2:

Економічна система Федеративної Республіки Німеччина
Федеративна Республіка Німеччина є однією з найбільших промислово розвинених країн, і вона займає четверте місце в світі. У світовій торгівлі вона навіть посідає друге місце. З часів Другої світової війни економічна система в країні перетворилася на соціальну ринкову економіку з глобальним управлінням економічним процесом. Вона поєднує в собі вільну ініціативу людини з принципами (принципами) соціального прогресу. Під заголовком (-принципом) "як мало, наскільки це можливо, стільки держава, скільки необхідно" держава має в першу чергу завдання порядку. Передумовою функціонування ринкового механізму є конкуренція. Без конкуренції. ринкової економіки не може бути. Рушійною силою ринку є прагнення до прибутку. Ось чому вона повинна не скрізь, де немає прибутку або не може бути зроблено. З цієї причини деякі сектори німецької економіки ніколи не були повністю предметом ринкової економіки, таких як сільське господарство, транспорт і видобуток вугілля. Органи державної влади також належать до «дойнбунта». До координації економічної та фінансової політики залучаються наступні органи:
Економічна рада для державного сектора складається з федеральних міністрів економічних справ і фінансів, одного з членів кожного державного уряду та представників муніципалітетів. За монетарну політику відповідає уряд України, який не є незалежним від уряду. Рада фінансового планування має завдання координації фінансового планування федерального уряду, Лендера і муніципалітетів. Найбільш важливими галузями Федеративної Республіки Німеччина є вугледобувна, металургія, машинобудування, Дорожньо-будівельна техніка (автомобільна промисловість), суднобудування, аерокосмічна промисловість, дрібномеханічна, хімічна, електротехнічна, оптична промисловість, Споживчі товари, продукти харчування та товари народного споживання.
Кількість промислових підприємств знижується протягом декількох років: з 100 000 по 1966 до 44 000 в 1986. У Сполученому Німеччина, залф холдингів складає близько 52 000. Більше половини з цих підприємств є невеликими підприємствами, що мають менше 50 співробітників, 43% з 50 до 500 працівників можуть бути описані як середні підприємства, і лише близько 5% всіх підприємств є великими підприємствами з більш ніж 500 співробітниками. Федеративна Республіка Німеччина також має ефективне сільське господарство. Сімейні ферми до цих пір домінують картина сільського господарства: 70% всіх господарств культивувати площу лише до 50 га. Основні культури включають в себе хліб і кормові злаки, картопля, цукровий буряк, овочі, фрукти, вино. Є також Птахоферми, свині і відгодівлі худоби рослин. У 1950, німецький фермер нагодував 10 чоловік, але сьогодні 70 людей. Фоствіртткорд і рибальство також відіграють важливу роль у структурі німецької економіки.