EINE REISE VON HAMBURG NACH MÜNCHEN

EINE REISE VON HAMBURG NACH MÜNCHEN
(FORTSETZUNG)
Nun bin ich seit gestern in Bonn. Bonn ist eine Stadt der hohen Politik und ein Mittelpunkt im Werden eines
neuen Europas. Früher kamen Besucher, Deutsche und Ausländer, um an der bekannten Universität zu
studieren, um das Beethovenhaus zu besuchen, um sich die mittelalterlichen Kirchen und Bauten anzusehen
und um die Schönheit der Rheinlandschaft zu genießen. Heute kommen nicht nur die Touristen, sondern auch
Hunderte von Diplomaten aus der ganzen Welt nach Bonn.
Ich saß am Rheinufer und las, was Beethoven über Bonn geschrieben hatte, nachdem er Bonn verlassen
hatte: „Mein Vaterland, die schöne Gegend, in der ich das Licht der Welt erblickte, ist immer noch schön und
deutlich vor meinen Augen, als da ich Euch verließ; kurz, ich werde die Zeit als eine der glücklichsten
Begebenheiten meines Lebens betrachten, wo ich Euch wiedersehen und unseren Vater Rhein begrüßen kann".
Wie sieht sein Bonn heute aus? Neben mittelalterlichen Bauten wie dem Münster stehen die neuesten
Gebäude des zwanzigsten Jahrhunderts. Wenn ich eine Straße weitergehe, so sehe ich neben dem BeethovenDenkmal
die modernsten Büro- und Geschäftshäuser. Etwas weiter südlich liegt die Universität und gleich
anschließend die Regierungsgebäude aus Stein, Stahl und Glas. Mich interessiert die Universität besonders.
Was soll ich studieren? Wo soll ich studieren? Soll ich nach Bonn zurückkommen? Und wie steht es hier mit
der Kunst? Im Kunsthistorischen Institut gibt es Tausende von seltenen Büchern über Kunstgeschichte. Ich
weiß es wirklich noch nicht. Ich habe auch schon an Heidelberg und an München gedacht. In beiden Städten
habe ich Freunde.
In den nächsten Tagen fahre ich am Rhein entlang nach Mainz. Ich fahre durch Bad Godesberg, an der
172
bekannten Schloßruine Rolandseck vorbei, durch Andernach mit seinen römischen Altertümern und bleibe in
Koblenz zum Mittagessen. Dann wandere ich durch die alten und neuen Straßen von Koblenz, gehe in die
Kastor-Kirche aus dem neunten Jahrhundert und fahre dann über die Brücke auf das andere Rheinufer. Etwas
nördlich von der Brücke liegt auf einem 175 Meter hohen Felsen die alte Festung Ehrenbreitstein, die nicht nur
historisch interessant ist. Auch die Aussicht von dort aus ist großartig.
Etwas westlich von Koblenz liegt Trier, die älteste deutsche Stadt, die es gibt. Leider habe ich keine Zeit,
dorthin zu fahren. Zwischen Koblenz und Mainz halte ich hier und dort an. Es ist ja eine der bekanntesten und
romantischen Gegenden der Welt. Ich kann nicht über alles berichten, was ich dort gesehen habe. Zu beiden
Seiten des Rheins liegen die Weinberge und dazwischen die malerischen Städte, Dörfer, Festungen, Burgen und
Felsen, über die es so viele Sagen und Geschichten gibt.
Was war am eindrucksvollsten? Hoch über der kleinen Stadt St. Goar liegt die Burg Rheinfels, die die größte
Ruine am Rhein ist. Dann kam der bekannte Lorelei-Felsen, über den so viele Dichter schon im Mittelalter
geschrieben haben.
In einem vierhundert Jahre alten Hotel, in Aßmannshausen, wo Goethe oft übernachtete, trank ich den
berühmten Rotwein. Rüdesheim, das Hauptzentrum der Weinindustrie, hat eine ebenso großartige Lage.
Nachdem ich die Rheinreise beendet habe, verstehe ich, warum sich so viele Dichter, nicht nur Deutsche,
gerade diese Gegend zum Thema gemacht haben.
Die Geschichte von Mainz geht nicht nur bis in die Zeit der Römer zurück. Schon in vorgeschichtlicher Zeit
lebten Kelten hier. Die große Zeit der Stadt fällt ins Mittelalter, als Mainz die Metropole der deutschen Kirche
wurde. Als Haupt der deutschen Christenheit erhielt Mainz den Titel „das Goldene Mainz".
Mainz ist vor allem die Stadt Gutenbergs, des Erfinders der Buchdruckerkunst. Er machte zwanzig Jahre
lang Experimente, baute eine Druckerpresse und druckte die Bibel. Vor Gutenberg, im Jahre 1400, gab es in
Europa nur ein paar tausend Manuskripte. Im Jahre 1500 gab es schon neun Millionen gedruckte Bücher. Die
Veränderung im Leben der Menschen durch das Buch kann man sich kaum klarmachen. Wie tiefgehend diese
Veränderung ist, wurde mir klar, als ich ein Essay von Stefan Zweig über seine Erlebnisse mit Büchern las. Er
schrieb darin: „Lesen ist für uns ... eine beinahe schon körperliche Funktion, ein Automatismus geworden ...
Heute im zwanzigsten Jahrhundert können wir uns unsere innere Existenz nicht mehr denken ohne das Wunder
(des Buches)...".
Das Gutenberg-Denkmal und das Gutenberg-Museum in Mainz erinnern uns an den Anteil Gutenbergs an
der tiefgehenden Veränderung im Leben der Menschen durch das Buch.
Die Autobahnen sind großartig, mit meinem Wagen bin ich zufrieden. Wenn der Verkehr nur nicht so stark
wäre! Wenn das Benzin nur nicht so teuer wäre? Ein Glück, daß der Volkswagen so wenig Benzin verbraucht!
Mit einem Liter fahre ich fünfzehn bis siebzehn Kilometer.
Meine Reise ist zu Ende; ich bin in München und ich bleibe hier drei oder vier Tage, bevor ich nach
Hamburg zurückkehre.
Am ersten Tag machte ich eine Rundfahrt wie jeder Tourist. Um elf Uhr war ich am Rathaus am Marienplatz
und hörte das berühmte Glockenspiel. Kurz darauf besuchte ich die Frauenkirche, das bedeutendste Bauwerk
reiner Gotik in München. Zu Mittag aß ich in einem Restaurant am Stachus, und am Nachmittag war ich am
Ufer der Isar, die durch die Stadt fließt.
München ist als alte deutsche Stadt wenig charakteristisch. Alles ist groß und breit. Nur in der eigentlichen
Altstadt sind jene kleinen engen Straßen, die für andere mittelalterliche Städte so charakteristisch sind. In den
nächsten Tagen sehe ich mir vor allem die vielen Kunstsammlungen an. Dafür ist München, die Stadt der
Kunst, ja berühmt.
Ich denke zurück an vieles, was ich auf dieser Reise gesehen habe. Ich denke auch an vieles, was ich noch
nicht gesehen habe, denn ich habe ja nur einen kleinen Teil Deutschlands besucht. Der Mensch ist nie
zufrieden. Vielleicht ist das aber gut so.

Результаты (украинский) 1:

ПОДОРОЖ З ГАМБУРЗІ В МЮНХЕНІ(ПРОДОВЖЕННЯ Б)Ну, я перебуваю в Бонні вчора. Бонна є одним з місто високою політикою і координаційний центр в нанової Європи. Раніше відвідувачів, німці та іноземці, було вбито в престижному університеті додослідження для того, щоб відвідати Бетховена будинку, щоб поглянути на середньовічних церков та будинківі насолодитися красою пейзажу Рейну. Приходьте сьогодні не тільки туристів, а йСотні дипломатів з усього світу в Бонні.Я сидів на березі Рейну і читати те, що Бетховена писав про Бонн, покинувши Боннбуло: ", красивий район, де я побачив світло дня, вона все ще гарна і"Зніміть перед моїми очима, я пішов з вас. Коротше кажучи, я буду час як найщасливішимРозглянути питання про події в моєму житті, де я можу бачити вас знову і Ласкаво просимо наш батько Рейн".Що таке його Бонн сьогодні? На додаток до середньовічних будівель, таких як собор найновіші доступніБудівництво двадцятого століття. Якщо я йду на вулиці, я бачу, крім на BeethovenDenkmalБільшість сучасних будинків та бізнес. Трохи далі є Південна університету іпотім урядова будівля з каменю, сталі і скла. Університет є особливо зацікавлений.Що я повинен вивчати? Де навчання? Повинен я повернутися в Бонні? А що ж тутмистецтво? В Інституту історії мистецтв існують тисячі рідкісних книг з історії мистецтва. Яне знаю ще. Я думав, навіть у Гейдельберзі і Мюнхена. У двох містахУ мене є друзі.У найближчі кілька днів я збираюся Рейну вздовж Mainz. Я проходжу через Курфюрстендамм, на172минулі знаменитого замку зруйнувати Rolandseck по Andernach з його римських старожитностей і залишитися вКобленц на обід. Тоді я бродити по вулицях старого і нового Кобленц, вдаватися доКастор церкви 9-го століття і йти над мостом на іншому березі Рейну. ЩосьПівніч мосту Ehrenbreitstein фортеця розташована на 175 метрова Скеля не тількиЦе історично цікаво. Вид звідси дуже зручно.На захід від Кобленц, Трір, найстаріший німецькому місті, що є. На жаль я не мають часу,піти туди. Між Кобленц і Майнц я зупинитися тут і там. Це один з найбільш відомих іромантичні місця на земній кулі. Я не можу сказати про те, що я бачив там. Для обохБоки Рейну знаходяться виноградники та між мальовничих міст, сіл, фортець, замків іСкелі, про яку є так багато міфів та розповіді.Що було найбільш вражаючих? Високо над малого містечка Санкт Goar сама замок Rheinfels,Це на Рейні. Потім прийшов знаменитий Lorelei рок, про багатьох поетів в середні століттяНаписав.В готелі чотириста років у Assmannshausen, де часто залишився Гете, я пив взнаменитий червоного вина. Rüdesheim, основним центром виноробства, має не менш зручне розташування.Після того як я закінчив подорож Рейн, я розумію, чому так багато поетів, не тільки німецькою.просто в цій області зробили з цього питання.Історія Mainz сходить не тільки до часів римлян. Вже у доісторичні часиКельти були тут. Великий період міста є Метрополіс Німецька церква в середні віки, коли Mainzбув. Як глава німецького християнському світі Майнц було присвоєно звання "Золотої Mainz".Майнц є особливо місто Гутенберга, винахідник Високий друк. Він зробив двадцять роківдовгі експериментів, побудований друкарської машини і надруковані Біблії. Перш ніж Гутенберга, у рік 1400, був уЄвропі лише кілька тисяч рукописів. У 1500 вже є дев'ять мільйонів друкованих книг. НаВи зможете реалізувати мало змін в житті людей через книгу. Наскільки глибоко цеЗміна це, я зрозумів, коли я читав есе за Stefan Цвейг, про свій досвід з книг. ВінВін писав: «читання стало.. майже фізичну функцію, автоматизму для нас...У двадцятому столітті сьогодні ми можемо більше не думати про наш внутрішній існування без чудо(з книги)...».»Гутенберг пам'ятник і музей Гутенберга в Mainz нагадати нам про частка Гутенберга картаКардинальні зміни в житті людей через книгу.Шосе є великими, я радий, з моєї машини. Якщо трафіку тільки не такі сильні,Можливо! Якщо на бензині лише не так дорого? Це пощастило, що в Volkswagen споживає так мало бензину!Я п'ятнадцять-сімнадцять кілометрів з літра.Мій шлях до кінця; Я в Мюнхені і я перебуваю тут трьох або чотирьох днів, перш ніж я доГамбург повернення.В перший день я зробив поїздку як будь-який Турист. О я був на ратуші на площі Марієнплаці я чув, знаменитий металофоні. Незабаром після цього, я відвідав костел Діви Марії, найбільш важливих будівліЧистий готичному стилі в Мюнхені. Я з'їв обід в ресторані готелю на Стахус і в другій половині дня я був більшостіБереги річки ІСАР, яка протікає через місто.Мюнхен характерно мало як старі німецького міста. Все це великий і широкий. Тільки у фактичнихЦі невеликі вузькими вуличками, які є такі характерні інших середньовічних міст є Старого міста. У внайближчі кілька днів, я дивлюся на особливо багато художніх колекцій. Цей мюнхенський є, містоМистецтво, настільки відомий.Я думаю, що багато речей, які я бачив у цій поїздці. Я також думати про багато чого з того, що я як і ранішене мають, тому що я відвідав лише малою частиною Німеччини. Людина не буваєзадоволені. Може бути, це добре.

Результаты (украинский) 2:

Подорож з Гамбурга до Мюнхена
(продовження)
Тепер я з учорашнього дня в Бонні. Бонн є містом високої політики і координаційним центром у створенні в
новій Європі. Ранні відвідувачі прийшли, німецькою і зарубіжних, з відомою університету
дослідження, щоб відвідати Будинок Бетховена, щоб побачити середньовічні церкви і
будівлі, і, щоб насолодитися красою пейзажу Рейн. Сьогодні не тільки туристів, але й
отримати. Сотні дипломатів по всьому світу в Бонн
я сидів на березі Рейну і читати те, що було написано Бетховена Бонн після того як він залишив Бонн
був: "Моя батьківщина, красивий район, в якому я побачив світло дня, як і раніше красиво і
ясно перед моїми очима, коли я залишив тебе, Незабаром у мене буде час, як один із найщасливіших
погляд на події в моєму житті, де я бачу тебе знову і може привітати нашого Отця Рейну ".
Що його Бонн сьогодні? Крім середньовічних будівель, таких як Кафедральний Собор новітній
будівлю ХХ століття. Коли я дорога далі, так що я можу бачити поруч із Бетховена
пам'ятник, сучасного офісу і комерційних будівель. Трохи далі на південь знаходиться університет і відразу ж
після цього урядові будівлі з каменю, скла і сталі. Я зацікавлений в університеті особливо.
Що я буду вчитися? Де я повинен вчитися Чи повинен я в Бонн повернутися? А що про тут з
мистецтва? Художньо-історичний інститут, існують тисячі рідкісних книг з історії мистецтва. Я
дійсно не знаю. Я думав про Гейдельберзі та Мюнхені. В обох містах
є Я и друзья.
У найближчі дні я їжджу по Рейну до Майнца. Я їжджу через Годесбергской, в
172
відомо зруйнований замок Rolandseck минулому, через Andernach, з його римських старожитностей і залишитися в
Кобленці на обід. Тоді я побродити по старим і новим вулицям Кобленца, перейдіть до
Kastor Церкви з дев'ятого століття, а потім перейти через міст на інший берег Рейну. Трохи
на північ від моста знаходиться на 175-метровій скелі, стародавньої фортеці Ehrenbreitstein, який не тільки
історично цікаво. Вид звідти великий.
Розташований на захід від Кобленц Трір, найстаріший місто Німеччини, є. На жаль, я не встигаю
побувати там. Між Кобленц і Майнц зупинити тут і там. Це один з найвідоміших і
романтичних місць у світі. Я не можу говорити про все, що бачив там. На обох
є сторони Рейну і виноградників між мальовничих міст, сіл, фортець, замків і
гірських порід, над яким так багато легенд та історій.
Що було найбільш вражаючим? Високо над містом Святої Гоар є Бург Rheinfels, найбільший
в руїни на Рейні. Потім знаменитий Лорелей Рок, про багатьох поетів з часів середньовіччя
написав.
Чотирисотого річного готелю розташовані в Assmannshausen де Гете часто залишався, я випив
знамениту червоне вино. Rudesheim, головний центр виноробної промисловості, має настільки ж велике місце.
Після того як я закінчив подорож Рейн, я розумію, чому так багато поетів, не тільки по-німецьки,
хто тільки що зробив цю область предмет.
Історія Майнц не тільки в час римлян тому. Навіть в доісторичні часи
тут жили кельти. Розквіт міста припадає на середньовіччя, коли метрополія Майнц німецької церкви
було. Як голова німецької християнської Майнці отримав звання «Золотий Майнц".
Майнц, насамперед, місто Гутенберга, винахідника книгодрукування. Він зробив двадцять років
довгих експериментів, побудував друкарню і надрукував Біблію. До Гутенберга, в 1400 році, було в
Європі лише кілька тисяч рукописів. У 1500 їх було вже дев'ять мільйонів друкованих книг.
зміна в житті людей через книгу можна чітко зробити з працею. Як глибоко ця
змінюється, як я есе я зрозумів, прочитати Стефан Цвейг про свій досвід з книгами він.
написав це: "Читання для нас ... майже фізичні функції, стати автоматизм ...
Сьогодні у двадцятому столітті, ми більше не можемо думати про наше існування внутрішньої без дива
(книга) ... ".
Гутенберга пам'ятник і музей Гутенберга в Майнці, нагадують нам про співвідношення Гутенберга до
глибокої зміни в житті людей через книги.
Дороги є великими, з моєї машини, я задоволений. Якщо трафік не так сильна, тільки
б! Якщо бензин не буде так дорого? ! Добре, що Фольксваген споживає так мало бензину
з одного літра Я їжджу п'ятнадцяти до сімнадцяти кілометрів.
Моя подорож закінчиться; Я в Мюнхені, і я залишуся тут три або чотири дні, перш ніж я пішов у
повернути Гамбург.
У перший день я зробив кругосвітню подорож як кожного туриста. У 11:00 я був в Ратуші на площі Марієнплац
і почув знаменитий куранти. Незабаром після цього, я відвідав собор Богоматері, найважливіший пам'ятник
з чистого готики в Мюнхені. На обід я їв в ресторані на Стахус, і в другій половині дня я був на
березі річки Ізар, що протікає через місто.
Мюнхен є старий німецький місто дуже характерно. Всі великі і широкі. Тільки в реальній
Старого міста знаходяться ці маленькі вузькі вулички, які так характерні і для інших середньовічних міст. У
найближчі дні, я дивлюся на особливо багато художніх колекцій. Для цього Мюнхен, місто
мистецтва, відомий так.
Я згадую багато, що я бачив у цій поїздці. Я також думаю, багатьох речей, які я досі
не бачили, так як я тільки відвідав невелику частину Німеччини. Людина ніколи не
задоволені. Може бути, це, але добре.

Результаты (украинский) 3:

Подорож з Гамбургу до Мюнхена
(продовження)
зараз я з вчорашнього дня у Бонні. Бонн - це місто політиці, і буде координаційний центр з питань у
нової Європи. Раніше відвідувачів приїхали, німці, й іноземці, з метою вивчення відомих університету
до Бетховена будинку, побувати на середньовічної церков і будинки повинні бути розглянуті